Запитати лікаря

Синдром зап'ястного каналу

Синдром зап'ястного каналу ( «тунельний синдром») - компресійно-ішемічне ураження серединного нерва при зменшенні обсягу зап'ястного каналу, в якому він проходить, переходячи з передпліччя на кисть. Карпальний канал знаходиться біля основи кисті з її долонньої поверхні, формується кістками зап'ястя і натягнутою над ними поперечної зв'язкою.

Причини синдрому зап'ястного каналу

Синдром зап'ястного каналу виникає при будь-яких патологічних процесах, що призводять до зменшення обсягу каналу. Схильність до захворювання може бути обумовлена ​​вродженою вузькістю або особливостями будови каналу. Жінки мають більш вузький карпальний канал, а тому синдром зап'ястного каналу зустрічається у них значно частіше, ніж у чоловіків.

Однією з причин є травма зап'ястя: забій, перелом кісток зап'ястя, вивих в променевозап’ястному суглобі. Обсяг каналу може зменшуватися не тільки за рахунок зміщення кісток, але і за рахунок посттравматичного набряку. Синдром зап'ястного каналу може розвиватися на тлі запальних захворювань (синовіту, тендовагініту, ревматоїдного артриту, деформуючого остеоартрозу, гострого і хронічного артриту, туберкульозу суглобів, подагри) і пухлин (ліпоми, гігроми, хондроми, синовіоми) області зап'ястя. Надлишкова набряклість при вагітності, нирковій недостатності, ендокринній патології, прийомі оральної контрацепції також може стати причиною захворювання.

Хронічний запальний процес в області зап'ястного каналу можливий при постійній травматизації, пов'язаній з професійною діяльністю, яка передбачає багаторазове згинання-розгинання кисті (піаністи, віолончелісти, пакувальники, теслі, у тих, кому багато доводиться працювати за клавіатурою комп'ютера).

Компресія серединного нерва в першу чергу призводить до розладу його кровопостачання - ішемії. Спочатку страждає тільки оболонка нервового стовбура, у міру наростання здавлення патологічні зміни зачіпають глибші шари нерва. В першу чергу порушується функція сенсорних волокон, потім - рухових і вегетативних. При тривало існуючій ішемії наступають дегенеративні зміни в нервових волокнах, заміщення нервової тканини сполучнотканинними елементами, і, як наслідок, стійке випадання функції серединного нерва.

Симптоми синдрому зап'ястного каналу

Синдром зап'ястного каналу проявляється болями і парестезіями. Хворі відзначають оніміння, поколювання, «простріли» в області долоні в перших 3-4 пальцях кисті. Часто біль поширюється вгору, на внутрішню поверхню передпліччя, але може йти і вниз, від зап'ястя до пальців. Характерні нічні больові напади, що порушують сон пацієнтів. Інтенсивність болю і вираженість оніміння зменшуються при розтиранні долонь, опусканні кистей вниз, струшуванні і розмахуванні в опущеному стані. Зап'ястний синдром може носити двосторонній характер, але частіше і сильніше уражається домінуюча кисть.

З перебігом хвороби спостерігається утруднення рухів кистю, особливо тих, що потребують захоплюючої участі великого пальця. Ураженої рукою складно утримувати книгу, малювати, тримати телефон, тривалий час керувати автомобілем і т.п. З'являється неточність і дискоординація рухів кистю. Розлад вегетативної функції серединного нерва проявляється відчуттям «набухання кисті», її похолоданням або, навпаки, відчуттям підвищення температури, підвищеною чутливістю до холоду, зблідненням або гіперемією шкіри кисті.

Лікування синдрому зап'ястного каналу

В основі лікувальної терапії лежить усунення причин звуження карпального каналу. Це вправлення вивихів, іммобілізація кисті, корекція ендокринних і обмінних порушень, купірування запалення і зниження набряклості тканин. Консервативну терапію проводить невролог, при необхідності підключаючи інших фахівців. Питання про хірургічне лікування вирішується з нейрохірургом.

Консервативне лікування передбачає іммобілізацію ураженої кисті шиною на період близько двох тижнів, проведення протизапальної, знеболювальної, протинабрячної фармакотерапії (ібупрофен, індометацин, диклофенак, напроксен та ін.). У важких випадках вдаються до призначення глюкокортикостероїдів (гідрокортизону, преднізолону). При вираженому больовому синдромі проводять лікувальні блокади області зап'ястя з введенням місцевих анестетиків (лідокаїну).

Протинабрякову терапію проводять за допомогою сечогінних. Позитивний ефект надає вітамінотерапія препаратами групи В, грязелікування, електрофорез, ультрафонофорез, компреси з диметилсульфоксидом. По досягненню клінічного поліпшення для відновлення функції нерва і сили в м'язах кисті рекомендована лікувальна фізкультура, масаж руки, міофасціальний масаж кисті.

При неефективності консервативних методів карпальний синдром вимагає хірургічного лікування.

17.06.17


Обговорення:


приховати
Спитати лікаря
Особливий прийом:
11 листопада — через 23 дні Дробнер Гаррі Йосипович лікар-онколог, мамолог, дитячий онкохірург Хмельницької області
Відвідати