Запитати лікаря

Хламідіоз

Хламідіоз - інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом, збудником якого є хламідія (Chlamydia trachomatis). При хламідіозі ймовірно поражени сечівника, прямої кишки, піхви, шійки матки і очей.

Шляхи зараження хламідіозом

Зараження хламідіозом, як павіло, відбувається при статевих контактах в піхву і пряму кишку. При оральному сексі зараження малоймовірно.

Можливе зараження новонародженого при проходженні через родові шляхи. При інфекціюванні  у новонародженого розвивається кон'юнктивіт, а також можливе запалення легенів.

Побутове зараження хламідіозом малоймовірно, тому що для зараження необхідно, щоб в організм потрапила велика кількість хламідій. Крім того, поза організмом людини хламідії швидко гинуть.

Вірогідність зараження при одиничному незахищеному статевому акті з хворим хламідіозом становить 50%.

Інкубаційний період хламідіозу складає 1-3 тижні.

Симптоми хлмідіоза

Симптоми хламідіозу у чоловіків:

- виділення з уретри (частіше мізерні),

- біль при сечовипусканні (частіше легкий).

Симптоми хламідіозу у жінок:

- виділення з піхви,

- біль при сечовипусканні,

- міжменструальні кровотечі,

- біль внизу живота.

Але часто хламідіоз, як у чоловіків, так і у жінок, протікає безсимптомно. Такий безсимптомний перебіг зумовлює його пізню діагностику і лікування, що збільшує ризик ускладнень.

При ураженні очей розвивається хламідійний кон'юнктивіт.

Ускладнення хламідіозу

У чоловіків найбільш поширене ускладнення - запалення придатка яєчка - епідидиміт. У жінок - запальні захворювання матки і придатків, які є головною причиною жіночого безпліддя.

Синдром Рейтера - ще одне ускладнення хламідіозу, яке проявляється запаленням сечовипускного каналу у чоловіків, а у жінок ще і запаленням каналу шийки матки, а також у обох статей запаленням очей та суглобів.

Ризик ускладнень зростає при повторному зараженні хламідіозом.

Діагностика хламідіозу

За загальним мазком можна припустити наявність хламідіозу. Кількість лейкоцитів при хламідіозі в загальному мазку може бути підвищена незначно або навіть залишатися в межах норми. Для виявлення збудника застосовують більш точні методи дослідження - ПЛР, точність якого становить 90-95%.

Лікування хламідіозу

Лікування хламідіозу передбачає прийом азітроміціона або доксицикліну. У ряді випадків призначають додаткове лікування (імунотерапія, масаж передміхурової залози, фізіотерапія, інстиляція уретри і т.д.)

При хронічному хламідіозі призначається довготривала антибіотикотерапія, часто вона комбінована (відразу кілька антибіотиків).

16.05.17


Обговорення:


приховати