Запитати лікаря

Волоський горіх – ядро здоров’я №1

Усім добре знайомий волоський , або, як його ще називають, грецький горіх. Подвійною назвою він зобов’язаний грецьким купцям, які завезли його до України через Валахію, що на території сучасної Румунії. Саме звідти свого часу горіх потрапив до Києва, де його спочатку вирощували в монастирських садах, а потім вже й по всій країні. Рослина ця дуже популярна у народній медицині, адже вона виробляє надзвичайно багато активних речовин, ефективних у лікуванні різних захворювань.

Волоський горіх містить комплекс біологічно активних речовин, що позитивно впливають на стан судин головного мозку. Вважається, що волоські горіхи здатні зняти сильну нервову напругу. Завдяки вмісту йоду волоський горіх рекомендують вживати при лікуванні  захворювань щитовидної залози. З перегородок готується спеціальний відвар з тією ж метою.

Волоський горіх – однодомна рослина родини горіхових. Це дерево в дикому стані зустрічається в горах Малої Азії, на Кавказі та в Середній Азії. На території України горіх розводять як плодове дерево. Волоські горіхи надзвичайно корисні для здоров’я людини, адже містять вітаміни групи А, Е, В, Р, С, мінеральні речовини: калій, натрій, фосфор, залізо, магній, кальцій, йод. Вони складаються на 60% з жирів, проте це жири переважно ненасичені, які не містять холестерину. Крім того, волоський горіх – цінне джерело білка, який чудово може замінити тваринний білок.

Залізо та кобальт, що містяться у горіхах допомагають при лікуванні недокрів’я; завдяки магнію і калію їх рекомендують людям, що страждають на різні серцеві захворювання, а також гіпертонікам.

Слід враховувати, що ці горіхи дуже калорійні. У 100 грамах ядер міститься приблизно 650 калорій – більше ніж у плитці шоколаду! З цієї причини тим, хто не хоче погладшати, не рекомендується з’їдати за день більше 2-3 ядер.

Заготівля та зберігання

Для виготовлення ліків використовують листя, зелені одноплодні та зелені нестиглі плоди. Збирати листочки слід в суху погоду і після того як зникне роса. Їх потрібно одразу розстелити тонким шаром і просушувати, час від часу перегортаючи. Сухої сировини виходить 23-25%. Оплодні збирають при збиранні плодів. Їх розрізають навпіл і сушать у теплих приміщеннях або сушарках при температурі 30-40 градусів тепла. Зелені недостиглі плоди збирають у період молочно-воскової стиглості, коли внутрішня оболонка ще легко розрізається ножем.

08.01.2016


Обговорення:


приховати