Запитати лікаря

My name is Kate,або коли навчати малюка іноземної мови

Особлива прикмета нашого часу - всеохоплююча гонитва за раннім розвитком дитини. Школи раннього розвитку для малюків ростуть як гриби після дощу. Навчання дитини іноземній мові стає сьогодні необхідним елементом виховання, і дбайливі батьки починають турбуватися про це ледь не з моменту народження малюка.

Перж ніж записувати дитину на якісь курси у центрі раннього розвитку, батьки повинні з'ясувати для себе відповіді на кілька важливих питань: коли розпочинати навчання? Чому навчати? Як навчати?

На жаль, батьківська змагальність у царині дитячого розвитку стає частиною нашого менталітету. "Сусідська дитина вивчає англійську, син знайомих ходить у школу раннього розвитку, у черзі до лікаря був хлопчик, що вже вміє читати, а мій тільки грається..." - хвилюється мама трирічного малюка.
Природою так закладено, що мозок дитини розвивається згідно з визначеними закономірностями. І немовляти даремно розвивати абстрактне мислення чи логіку, природнє завдання для нього - розвиток уяви, освоєння простору й свого тіла.

З погляду фізіології, дитина спочатку є яскравою вираженоюправопівкульною істотою, творчою, яка виявляє себе у грі й фантазії. Гра є головним видом діяльності дошкільняти й розвиває інтелект, емоції, тіло і всі психічні функції в необхідному об'ємі. Фантазія розвиває, яка є фундаментом мислення. Тільки поступово починає розвиватися і ліва півкуля, яка відповідає за знакові системи, вивчення іноземної мови, логіку і стає провідною тільки з 7-ми років.

Чи варто "з пелюшок" вивчати іноземні мови, і як правильно це зробити? Спробуємо розібратися.

Усі діти природньо і без зайвих зусиль опановують рідну мову. Якщо діти потрапляють у чуже мовленнєве середовище (наприклад діти емігрантів), то вони швидже, ніж дорослі, посинають розмовляти іноземною мовою. На цих спостереженнях засноване твердження, що вивчення іноземної мови потрібно починати якомога раніше.

Однак рідної мови дитина навчається не завдяки спеціальним заняттям, а завдяки мовленнєвому оточенню. І діти емігрантів також навчаються говорити завдяки мовленнєвому оточенню. Відвідуючи школу, дитячий садок, спілкуються з оточуючими інтенсивніше, ніж їхні батьки. Але ні природнє спонтанне засвоєння рідної мови, ні опанування чужою мовою при зміні мовленнєвого середовища не мають нічого спільного з 15-хвилинними заняттями іноземною мовою жвічі на тиждень у центрі розвитку, де вчитель демонструє картинки, на яких зображені "кет" і "дог". Кількість слів, які опановують за три роки дошкільного навчання, нормально розвинена дитина вивчить за один-два місяці навчання у першому чи другому класі, і жодної різниці у мовленнєвій підготовці між нею і її сусідом по парті, котрий не вивчає іноземну мову до школи, вже через місяць виявити неможливо.

Тому заняття іноземною мовою для 3- і 4-річок, у кращому разі, можна вважати тренуванням пам'яті, але це можна робити більш цікавими й дієвими способами.

Для правильного розвитку дитині у цьому віці потрібно багато гуляти, грати, малювати (причому спонтанно, а не за зразком). І головне - їй потрібно опановувати рідну мову за рахунок повноцінного розвитку з дітьми й доослими.

Становлення рідної мови дитини здебільшого закінчується до п'яти років. Це і є та межа, коли батьки повинні приймати рішення, чи водити малюка на заняття іноземними мовами.

У сім'ї, де батьки володіють іномною мовою, доволі рано починають читати віршики англійською чи французькою, або співати пісеньки, розглядати книжки з картинками. Але це не можна назвати заняттями у прямому сенсі слова. Навчання тут перетворюється на спілкування дитини й батьків, воно індивідуальне, ненав'язливе й саме тому приносить задоволення і малюку, і дорослому.

Коли ж йдеться про систематичні заняття, до яких, як зазначено, дитина буде готова у п'ять років, то до вибору курсів батьки повинні підходити дуже відповідально. Якщо батьки планують віддати дитину у школу, де вивчення іноземної мови починається з першого класу, то за рік до школи дитині буде корисний підготовчий курс "занурення" у мову. І заняття на таких курсах мають бути побудовані не за принципом вивчення окремих слів, а за принципом моделювання ігрових ситуацій, які представлені динамічними іграми, що корисно насамперед для дітей п'яти-шести років. Ігри супроводжуються текстом іноземною мовою з хорошою вимовою. В ідеалі звучання рідної мови повинно бути зведеним до мінімуму. Тоді дитина мимоволі запам'ятовує слова, і накопичення словника відбувається спонтанно - так, як повинно відбуватися у цьому віці.

Якщо у дитини є проблеми з рідною мовою або логопедичні труднощі (погано вимовляє звуки, затиняється тощо), то до того моменту, коли вони будуть подолані, іноземну мову краще не вивчати, це може тільки посилити проблеми з мовою.

Якщо не відпрацьована вимова звуків рідної мови, а дитині доводиться опановувати ще й іноземну мову, навантаження стає непосильним і гальмує загальний мовленнєвий розвиток. А добрий мовленнєвий розвиток насамперед рідної мови - важлива  умова майбутніх навчальних і  життєвих успіхів.

При вступі дитини до школи, принципи навчання іноземної мови зміняться. До цього часу діти навчаться читати, і читання стане основою вивчення іноземної мови. І комп'ютерні програми, і навчальні мультфільми (наприклад, про інопланетянина Маззі), незважаючи на використання й обігрування комунікативних ситуацій, будуються з опорою на письмовий образ слова. І, як кажуть вчителі, "читання - ось найкраще навчання" іноземної мови.

С.М.Снітко, дитячий та сімейний психолог Центру сімейної медицини, член Професійної асоціації дитячих аналітичних психологів.


Обговорення:


приховати