Запитати лікаря

Фітотерапія для лікування пієлонефриту

Пієлонефрит - це неспецифічне інфекційно-запальне захворювання проміжної тканини нирок з послідовним ураженням усіх структур органа. Пієлонефрит є одним з найпоширеніших захворювань нирок. Хоча його діагностують далеко не завжди вчасно. Пієлонефрит спричиняють багато видів мікроорганізмів, але найчастіше бактерії, які містяться в мікрофлорі кишок людини.

Останнім часом пієлонефрит діагностується значно частіше, до того ж він, сказати б, помолодшав. Фахівці це пояснюють погіршенням стану екології, зменшенням чутливості мікроорганізмів до антибіотиків, зниженням імунітету населення, збільшенням випадків захворювань на цукровий діабет, туберкульоз. Все більше спостерігається тенденція до малосимптомного та прихованого перебігу хвороби, що утруднює її діагностику.

На пієлонефрит хворіють переважно жінки. Співвідношення чоловіків та жінок у віці до п'ятдесяти років - 1:4. Це пояснюється тим, що від інфікування сечової системи чоловіків захищає тонка та довга уретра, в той час як жінки мають коротку та широку уретру. Тому розвиткові захворювання може посприяти статеве життя; у старшому віці, в постменопаузі - зменшення концентрації жіночих статевих гормонів, порушення функції сечового міхура, нетримання сечі та калу. У дітей пієлонефрит розвивається частіше на фоні аномалій розвитку сечостатевої системи.

Чинники ризику

Чинником ризику виникнення пієлонефриту можуть бути перенесені тяжкі захворювання, порушення кровообігу в нирці, розлади сечовиділення, аномалії розвитку сечових шляхів, цукровий діабет, у чоловіків - аденома передміхурової залози, у жінок - вагітність, тривале вживання оральних контрацептивів, гінекологічні захворювання та проведення певних медичних досліджень (також у чоловіків, коли проводять урографію - цей хворий ніяк не може вилікуватися, бо постійно травмується його уретра).

Хронічний пієлонефрит є наслідком некваліфікованого лікування гострого пієлонефриту, аномалій, хронічних захворювань, цукрового діабету тощо.

Як правило, хронічний пієлонефрит не має гострої симптоматики, тому не примушує людину лягати в ліжко й викликати лікаря, як це буває у разі гострого перебігу хвороби. Зазвичай людина з симптоматикою хронічного пієлонефриту далі ходить на роботу. А про хворобу їй нагадуватимуть підвищення температури тіла (до 37,2 С°), невеликий біль у ділянці попереку, незначні розлади сечовиділення. Треба звернути на це увагу, бо то і є симптоми захворювання.

Попри «спокійну» симптоматику, хронічний пієлонефрит є серйозним захворюванням. І на певному його етапі може почати розвиватися гіпертензія (підвищення артеріального тиску), хронічна ниркова недостатність, яка має прогресуючий перебіг і може загостритися до такого стану, що для лікування буде потрібний апарат «штучна нирка».

Лікування

Фітотерапія в лікуванні та профілактиці пієлонефриту посідає важливе місце. Доречним є застосування трав, що мають сечогігну, антибактеріальну, протизапальну та кровоспинну (у разі кровотечі) дію.

У фітотерапії пієлонефриту застосовують спориш, хвощ польовий, кукурудзяні приймочки (коси), стручки квасолі, листя малини, суниць, смородини, чорниці, шовковиці, барбарису, цвіт вересу, волошок, бузини чорної та інші.

8.02.2011 року

Обговорення:


приховати