Запитати лікаря

Неврологія. Параліч Белла

Неврологія - розділ медицини, що займається питаннями виникнення захворювань центральної і периферійної нервової системи, а також що вивчає механізми їх розвитку, симптоматику і можливі способи діагностики, лікування або профілактики.

Неврит лицьового нерва (параліч Белла)

Частота. Неврити лицьового нерва зустрічаються з різною частотою в регіонах країни, особливо в холодні періоди року, в будь-якому віці, однаково часто у осіб обох статей.

Етіологія і патогенез. Найбільш частою причиною розвитку ураження лицьового нерва є інфекція. Провокуючим чинником може бути охолодження (їзда в автомобілі з відкритим вікном, сон поблизу відкритої кватирки тощо). Мають значення травми, порушення артеріального кровообігу при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі судин мозку і ін. Відмічене вибіркове ураження лицьового нерва при розладі кровообігу в хребетній артерії. Іноді ураження нерва виникає як ускладнення отиту, паротиту, запальних, неопластичних і інших процесів на основі мозку. Понтінна форма поліомієліту виявляється клінікою невриту лицьового нерва. У стоматологічній практиці може гостро виникнути параліч лицьового нерва при знеболенні нижнього альвеолярного нерва.

Клінічна картина ураження лицьового нерва в основному характеризується гостро розвинутим паралічем (парезом) мімічної мускулатури. Рідко (близько 2% випадків) зустрічаються двосторонні ураження нерва. На початку захворювання можуть з'являтися легкі або помірні болі і парестезії в області вуха і сосцевидного відростка. Зазвичай болі виникають одночасно з парезом або за 1-2 дні до його розвитку. Болі характерні для ураження лицьового нерва до відходження барабанної струни. Особливо сильні болі відмічаються при ураженні лицьового нерва на рівні розташування вузла коліна. Клінічна картина залежить від рівня ураження лицьового нерва. При патології в зоні ядра (понтінна форма поліомієліту) у хворих розвиваються лише явища паралічу мімічних м'язів. При ураженні корінця лицьового нерва в мосту мозку поблизу ядра відвідного нерва до парезу мімічних м'язів приєднується слабкість прямого зовнішнього м'яза ока (нерідко це буває при стволових інсультах з розвитком альтернуючого синдрому Мійяра-Гублера). Якщо лицьовий нерв порушується в області виходу його із стовбура мозку, клінічна картина складається з поєднання симптомів порушення функції VII і VIII пари черепних нервів. Особливо часто ці два нерви вимикаються при невриномі (шванномі) VIII пари в зоні внутрішнього слухового входу, клінічна картина поєднується з гомолатеральною глухотою. Ураження лицьового нерва в кістковому каналі піраміди скроневої кістки до відходження великого поверхневого кам'янистого нерва, окрім паралічу мімічних м'язів, супроводжується зменшенням сльозовиділення аж до сухості ока (ксерофтальмія) і розладами смаку, слиновиділення і гіперакузією. Патологія цього нерва до відходження стремянного нерва дає ті ж симптоми, проте замість сухості ока є сльозотеча. При ураженні нижче відходження стремянного нерва гіперакузії не спостерігається. У випадках виключення провідності нерва в зоні виходу його з шилососцевидного отвору переважають рухові розлади.

Лікування. При гострих невритах призначають протизапальні, протинабрякові, спазмолітичні і судинорозширювальні засоби. При больовому синдромі використовують анальгетики. З протизапальних засобів застосовують глюкокортикоїди (преднізолон). Відмічено, що у випадках введення глюкокортикоїдів зазвичай не розвиваються контрактури м'язів обличчя. Подальші лікувальні заходи повинні бути направлені на прискорення регенерації уражених нервових волокон і відновлення провідності тих, що збереглися, попередження атрофії мімічних м'язів, профілактику контрактур. З 5-7-го дня захворювання призначають теплові процедури: парафінові, озокеритові і грязьові аплікації на здорову і уражену сторони обличчя. Хороший ефект дає голкорефлексотерапія, а також ультразвук з гідрокортизоном на ділянку сосцевидного відростка (голкорефлексотерпія зазвичай проводиться без поєднання з будь-яким варіантом фізіотерапевтичних процедур). При повільному регресі парезу призначають речовини, що впливають на тканинний обмін, - неробол або нероболіл, поліпшуючі обмін речовин (переважно білковий і кальцієвий) і знижуючі катаболічні процеси. Застосовують також вітаміни групи В, антихолінестеразні препарати (прозерін, галантамін, нівалін), дібазол, стрихнін. У підгострому періоді призначають лікувальну гімнастику і масаж мімічної мускулатури. За відсутності ефекту від медикаментозної терапії через 8-10 міс. і виявленні електрофізіологічної реакції переродження лицьового нерва доцільно обговорювати з нейрохірургом питання про хірургічне лікування, включаючи автотрансплантацію нервів.

Перебіг і прогноз. У більшості пацієнтів з невритом лицьового нерва клінічний прогноз сприятливий. Повне одужання наступає приблизно у 75% хворих. Вважають, що якщо параліч зберігається більше 3 міс., то шанси на повне відновлення значно зменшуються. Сприятливіший прогноз у випадках ураження нерва після виходу з шилососцевидного отвору у пацієнтів з відсутністю отогенних чинників, хронічним запаленням привушної слинної залози, розташованих в цій області лімфатичних вузлів. При отогенних і травматичних невритах відновлення може не наступити. Відносно сприятливий перебіг рецидивуючих невритів лицьового нерва, проте кожен подальший рецидив протікає важче попереднього, а відновлення функцій затягується. Парез мімічних м'язів при проведенні знеболення нижнього альвеолярного нерва біля ніжньощелепового отвору зазвичай проходить швидко.

У особливу групу виділяють синдром Рамсея Ханта (герпетичне ураження вузла коліна). Захворювання викликається вірусом herpes zoster. Починається з достатньо інтенсивного болю в області вуха, що іррадіює в потилицю, обличчя, шию. Однією з характерних особливостей синдрому є висипання, які визначаються зоною іннервації колінчастого вузла (барабанна порожнина, барабанна перетинка, зовнішній слуховий прохід, вушна раковина, трагус, антитрагус, область слухової труби, язичок, піднебіння, мигдалини, нерідко обличчя і волосиста частина голови). Оскільки поряд з колінчастим вузлом проходять рухові волокна лицьового нерва, синдром включає всі ознаки порушення функції і лицьового нерва. Окрім порушення смаку в області передніх 2/3 язика, у хворих відмічається гіперстезія, а надалі гиперстезія в ділянці зовнішнього слухового проходу, передньої третини язика і, рідше, всієї половини обличчя. Іноді знижується слух, виникає дзвін у вухах, горизонтальний ністагм і запаморочення. Захворювання може тривати декілька тижнів, але частіше буває тривалішим. В більшості випадків прогноз відносно одужання сприятливий, хоч і бувають рецидиви.

Лікування. Призначають анальгетики, противірусні препарати (зовіракс, ацикловір), вітаміни групи В. У важких випадках рекомендується той же курс лікування, що і при оперізувальному герпесі.

20.04.2011р.


Обговорення:


приховати
Спитати лікаря
Особливий прийом:
14 грудня — через 1 день Дробнер Ігор Гаррійович мамолог
Відвідати
20 грудня — через 6 днів Юзько Олександр Михайлович професор, академік української академії наук, президент української асоціації репродуктивної медицини, доктор медичних наук
Відвідати