Запитати лікаря

Цистит

Цистит – запалення стінки сечового міхура, є частим захворюванням серед дівчаток та молодих жінок. Основною причиною захворювання є інфекція, викликана мікроорганізмами нормальної мікрофлори кишечнику (кишкова паличка - до 80% випадків). Бактерії, що потрапляють в порожнину сечового міхура через уретру, долають захисні бар’єри, фіксуються на слизовій оболонці, викликаючи її запалення.

Початок захворювання раптовий з типовими клінічними ознаками: часті позиви до сечовипускання, іноді неконтрольовані; біль в низу живота, під час або в кінці сечовипускання. Постійне бажання помочитись та періодичні болі викликають значний дискомфорт у жінок, порушуючи звичний ритм їхнього життя. У деяких пацієнтів симптоми циститу можуть протікати з менш вираженими проявами та з часом повністю зникають, що призводить до переходу захворювання в хронічну форму чи розвитку ускладнень. Хронічний цистит має тенденцію до періодичних загострень. Медикаментозне лікування в таких випадках стає більш тривалим, збільшується його вартість та токсичний вплив ліків. Саме при появі перших симптомів захворювання необхідно звертатись до лікаря, призначене ним лікування буде найефективніше впливати на причину даного недугу, попереджуючи небажані наслідки.

Переважна захворюваність серед жінок пов’язана з певною анатомічною особливістю (уретра у жінок коротша та ширша ніж у чоловіків), що сприяє легшому проникненню мікроорганізмів в порожнину сечового міхура. Застій сечі в сечовому міхурі, наприклад при несвоєчасному його спорожненні, створює сприятливі умови для розмноження бактерій, до кількості, що здатна викликати запалення.

Чоловіки часто хворіють циститом здебільшого після 40 років який, переважно, є ускладненням іншого захворювання: простатит, аденома простати, онкологічні захворювання сечостатевої системи.

Попередити захворювання можливо. Своєчасно спорожнювати сечовий міхур, вживати достатню кількість рідини, дотримуватись правил особистої гігієни. Кількість вжитої рідини  повинна становити в середньому 1,5-2 літри на добу, а кратність сечовипускань кожні 2-3години. Виконання даних рекомендацій створюють несприятливі умови для розвитку хвороби. З профілактичною метою в домашніх умовах, слід періодично вживати ягоди журавлини (клюква) у вигляді натуральних морсів, соків чи компотів, чаї з шипшини або звіробою.

Важливо пам’ятати, що цистит, особливо хронічний, є проявом різних патологічних станів сечовивідних шляхів та статевих органів: аномалії розвитку, пієлонефриту, сечокам’яної хвороби, онкологічних уражень. Якщо вище вказані прояви хвороби вже мали місце, слід звернутися за консультацію до лікаря-уролога на предмет виявлення можливих супутніх патологічних станів. При постійних рецидивах захворювання є доцільність обстежитись на приховані інфекції, а саме інфекції які передаються статевим шляхом.

 Загальновідомим фактом є те, що хворобу краще попередити. Знаючи прояви захворювання раннє звернення  до лікаря гарантує Вам своєчасне надання кваліфікованої медичної допомоги.

Григорій Журенко

19.11.2012 .
 

Обговорення:


приховати