Якщо проблеми набагато серйозніші…
МЕДИЧНА БИБЛЕОТЕКА

Якщо проблеми набагато серйозніші…

Глухота – це таке погіршення слуху, коли неможливо спілкуватися за допомогою мови, хоча мовний апарат не порушений.

Причини глухоти різноманітні, - пояснює лікар-отоларинголог кандидат медичних наук Валерій Мусурівський.

Нині існує чимало сучасних методів діагностики глухоти у дітей: аудіометрія, включаючи комп’ютерну аудіометрію, імпедансометрія, КТ скроневих кісток, МРТ головного мозку. Саме по собі лікування глухоти неефективне. Домагаються покращення слуху завдяки слуховим вправам із використанням слухових апаратів. Слуховий апарат показаний дитині від тримісячного віку.

Дітей із сенсоневральною приглухуватістю і глухотою, як правило, протезують за допомогою повітряних телефонів. У кожному конкретному випадку доцільно обгрунтовувати вибір тієї  чи іншої моделі залежно від ступеня і характеру порушення слуху, стану функції розбірливості мови. Проте у глухої дитини, який би слуховий апарат не призначали, мова самостійно не розвинеться.

Підбір слухових апаратів здійснюють у сурдологічному кабінеті. Дитина, якій зробили протезування слуху, не відразу звикає до носіння слухового апарата. Тому сурдологи  і батьки проводять відповідні вправи.

На першому тижні слуховий апарат вмикають раз на день протягом 20-30 хвилин, причому необхідно регулювати гучність звуку, поступово підсилюючи його до появи реакції дитини на голос. Це найкраще робити під час гри, їди, створюючи позитивні емоції. Якщо дитина втомлюється, то слуховий апарат знімають або не вмикають.

На другому тижні слуховий апарат вмикають двічі-тричі на день упродовж години. Необхідно привчати дитину до різних звуків: радіо, телевізора, телефонного дзвінка тощо.

На третьому тижні слуховий апарат вмикають на дві-три години, і починається сурдологічне навчання, під час якого дитину заохочують не тільки носити слуховий апарат, але й користуватися ним.

Нині основний метод реабілітації слуху у дітей – операція (кохлеарна імплантація). Її призначають за неефективності слухових апаратів за умови відсутності органічних психологічних і соматичних захворювань.

Дітям із втратою слуху показано якнайшвидше слухопротезування або після підготовки слухопротезування – кохлеарна імплантація, - говорить лікар. У дітей з глухотою, яким не провели вчасні реабілітаційні заходи, набувається набута глухонімота. Треба зазначити, що у дітей з глухотою і приглухуватістю виникають мовні порушення через те, що слух і мовлення – це дві системи, які тісно пов’язані між собою. Якщо немає слуху, то не буде і мовлення за умови відсутності навчального процесу. Проте при появі приглухуватості у дітей, які вміли говорити, виникають розлади мовлення у вигляді неритмічності, монотонності, тобто порушується артикуляція , тому що зник контроль центральної нервової системи. Розвиток мовлення в дитини дуже складний. Тому якщо у вашій сім’ї склалася така ситуація, не відтягуйте візит до лікаря. Фахівці допоможуть вирішити вашу проблему.