Беремо сім (саме в такій кількості плодів міститься добова норма вітаміну С) плодів шипшини і заливаємо їх 1літром води. Близько години тримаємо їх на вогні, виварюємо всі амінокислоти. Потім одержаним відваром заливаємо ще сім плодів шипшини, але вже у термосі. Настоюємо вісім годин – тобто з вечора до ранку. Вранці настій готовий до вживання. Випити його можна впродовж дня.
Але це ще не все. Сім плодів які ми клали у термос (вони настоювалися, але не відварювалися), тепер поміщаємо у каструлю, заливаємо літром води і знову близько години виварюємо. І далі – по колу.
Однак і відварені плоди не викидаємо. Видаляємо з них насіння, висушуємо його, подрібнюємо. Чайну ложку його заливаємо склянкою окропу і настоюємо. Після настоювання п’ємо по чверть склянки чотири рази на день аби виводити солі та камінці з нирок, лікувати сечокам’яну хворобу, налагоджувати сольовий обмін в організмі.
Але запам’ятайте: у разі відкладення у людини фосфатних, коралових, і кальцієвих солей (камінців) настої з шипшини погіршать стан хворого. Настій з коренів шипшини справді корисний тоді, коли в організмі накопичуються солі сечової кислоти, тобто урати – в суглобах, нирках, чи інших органах. Уратні солі, нагадаю, спричиняють подагру.
Наталія Земна
04.12.2015