Шипшина

Готуючи відвар із шипшини, треба чітко дотримуватись правил і доз, щоб не зашкодити здоров’ю. Науково доведено, що додаткова кількість вітаміну С надмірно посилює обмін речовин в організмі. Це небезпечно для людини, а надто для дітей. Виникають навіть патологічні явища. Наприклад, зменшується кількість еритроцитів у крові, зростає кількість білих кров’яних тілець. За надмірного вживання настою шипшини розвивається тахікардія.

Беремо сім (саме в такій кількості плодів міститься добова норма вітаміну С) плодів шипшини і заливаємо їх 1літром води. Близько години тримаємо їх на вогні, виварюємо всі амінокислоти. Потім одержаним відваром заливаємо ще сім плодів шипшини, але вже у термосі. Настоюємо вісім годин – тобто з вечора до ранку. Вранці настій готовий до вживання. Випити його можна впродовж дня.

Але це ще не все. Сім плодів які ми клали у термос (вони настоювалися, але не відварювалися), тепер поміщаємо у каструлю, заливаємо літром води і знову близько години виварюємо. І далі – по колу.

Однак і відварені плоди не викидаємо. Видаляємо з них насіння, висушуємо його, подрібнюємо. Чайну ложку його заливаємо склянкою окропу і настоюємо. Після настоювання п’ємо по чверть склянки чотири рази на день аби виводити солі та камінці з нирок, лікувати сечокам’яну хворобу, налагоджувати сольовий обмін в організмі.

Але запам’ятайте: у разі відкладення у людини фосфатних, коралових, і кальцієвих солей (камінців) настої з шипшини погіршать стан хворого. Настій з коренів шипшини справді корисний тоді, коли в організмі накопичуються солі сечової кислоти, тобто урати – в суглобах, нирках, чи інших органах. Уратні солі, нагадаю, спричиняють подагру.

 Наталія Земна

04.12.2015