Міокардит - запальна поразка серцевого м'яза (міокарда), викликана впливом інфекційного агента або під впливом ряду інших чинників.
Причини міокардиту
Міокардит в більшості випадків має інфекційну етіологію. До основних вірусів-збудників відносяться: віруси грипу, Коксакі, рідше віруси гепатиту, краснухи, кору, поліомієліту, аденовіруси. Серед збудників захворювання також зустрічаються бактерії бруцельозу, туберкульозу, збудники скарлатини і дифтерії, паразити і гриби.
Міокардит може розвинутися і під впливом неінфекційного агента: лікарських препаратів (антибіотиків, сульфаніламідів), лікувальних сироваток, під впливом фізичних агентів - термічному, радіохімічному та ін.
Визначити поширеність міокардиту важко, так як в легких формах він протікає латентно, а тому не реєструється. Частота виявлення міокардиту визначається при інших захворюваннях: при дифтерії - в 20-30% випадків, при червоній вовчанці - до 8%, при ВІЛ - 20-50%. Міокардит частіше зустрічається у осіб молодого віку до 30 років.
Симптоми міокардиту
При легкому ступені міокардиту клінічні прояви наступні:
- перебої в роботі серця, порушення серцевого ритму,
- підвищена стомлюваність, нездужання,
- болі в області серця різної інтенсивності і локалізації,
- можливий біль в суглобах.
Легка форма міокардиту зазвичай зникає самостійно і нерідко хворий переносить його на ногах.
Іноді інфекційне ураження міокарда набуває чіткої клінічної картини, тоді до симптомів додається тахікардія і задишка, прискорений пульс, часткова або повна непрацездатність.
Діагностика міокардиту
Амбулаторне обстеження пацієнта дозволяє поставити лише гаданий діагноз. Остаточний діагноз ставиться на базі електрокардіографічних, клінічних та інших симптомів. Хворому призначається ЕКГ в комплексі з додатковими методами дослідження: фонокардіографія, рентгенологічне дослідження, лабораторні методи.
Лікування міокардиту
Основним моментом лікування є усунення головного інфекційного (або іншого) фактора.
Патогенетичне лікування спрямоване на аутоімунні, запальні і алергічні процеси, відновлення і підтримання гемодинаміки. Особливе місце в профілактиці і терапії міокардитів займає активна санація інфекційних вогнищ.
Важливу роль в комплексному лікуванні відіграє дієта. Вона повинна бути гіпоалергенною і передувати застосуванню антигістамінних препаратів. У раціоні слід використовувати продукти, які не викликають алергічних реакцій (крупи, овочі, деякі молочні продукти, пісне м'ясо). Хворому призначається постільний режим.
Необхідна протизапальна терапія.
Профілактика міокардиту
Профілактичні заходи, в першу чергу, повинні бути спрямовані на попередження і своєчасне лікування захворювань, що провокують виникнення міокардиту. Особливе значення слід надавати боротьбі з вогнищами інфекцій хронічного характеру (гайморит, тонзиліт та ін.) Велику роль в профілактиці грає ведення здорового способу життя.
22.07.17