„и викликаЇ цукор г≥перактивн≥сть у д≥тей?
„и викликаЇ цукор г≥перактивн≥сть у д≥тей?
„и викликаЇ цукор г≥перактивн≥сть у д≥тей?

“е, що цукор д≥Ї збудливо на дит€чу повед≥нку, пом≥тили багато батьк≥в. ј що кажуть вчен≥?

¬плив цукру на повед≥нку д≥тей експерти почали вивчати в 90-х роках минулого стол≥тт€. Ѕуло проведено к≥лька дес€тк≥в експеримент≥в ≥ написано безл≥ч наукових роб≥т. ¬исновок був зроблений наступний: цукор не впливаЇ на повед≥нку ≥ когн≥тивн≥ зд≥бност≥ д≥тей.

” той же час, вчен≥ в≥дзначили, що Ї д≥ти особливо чутлив≥ до солодкого, тобто солодке надаЇ певний вплив. ўоб перев≥рити це на практиц≥, д≥тей розд≥лили на дв≥ групи: звичайних ≥ особливо чутливих до солодкого, за словами њх батьк≥в.

≈ксперти ф≥ксували вс≥ солодощ≥, з'њден≥ д≥тьми ≥ в≥дзначали зм≥ни в њх повед≥нц≥ ≥ когн≥тивних зд≥бност€х. ќднак н≥€ких ≥стотних в≥дм≥нностей м≥ж д≥тьми з двох груп пом≥чено не було. “обто, к≥льк≥сть вжитого цукру н≥€к не пов'€зана з повед≥нковими проблемами.

јле де€к≥ батьки не згодн≥ з такими висновками, стверджуючи, що солодощ≥ робл€ть њх д≥тей некерованими в повед≥нц≥. ѕсихологи це пов'€зують з оч≥куванн€ми батьк≥в. ƒоросл≥ спочатку вже налаштован≥, що, з'њвши цукерку, дитина буде погано поводитис€.

ћ≥ф про негативний вплив солодощ≥в на д≥тей п≥дтримуЇтьс€ також ≥ «ћ≤.

¬чен≥ нав≥ть вир≥шили провести експеримент: д≥т€м дали плацебо, а њх батькам сказали, що це солодощ≥. ” п≥дсумку, матер≥ знаходили повед≥нку свого чада поганою в будь-€к≥й його д≥њ.

якщо ж батьки використовують солодк≥сть €к заохоченн€, то оч≥кувано, що вони побачать величезний сплеск радост≥ ≥ активност≥ у дитини.

” зв'€зку з≥ сказаним вчен≥ попереджають: контроль за споживанн€м цукру важливий, так €к в надлишку в≥н небезпечний дл€ роботи орган≥зму, але не варто на його рахунок в≥дносити дивацтва в повед≥нц≥ д≥тей.