як живетьс€ людин≥ у земному кл≥мат≥?
як живетьс€ людин≥ у земному кл≥мат≥?
як живетьс€ людин≥ у земному кл≥мат≥?

ўе пару дес€тк≥в рок≥в тому люд€м не приходило в голову пов'€зувати св≥й емоц≥йний або ф≥зичний стан з активн≥стю —онц€, фазами ћ≥с€ц€ та ≥ншими природними €вищами. јле, тим не менш, природн≥ кл≥матичн≥ чинники завжди супроводжували людину, орган≥зм €коњ навчивс€ тонко реагувати на будь-€к≥ зм≥ни цих процес≥в.

—постереженн€ за косм≥чними ≥ природними €вищами показали, що в кожному з них присутн€ сувора цикл≥чн≥сть: день-н≥ч, зима-л≥то, приплив-в≥дплив. Ѕ≥льше того, ритм≥чност≥ схильн≥ не т≥льки рухи «емл≥, —онц€ ≥ з≥рок, але вона Ї ун≥версальною властив≥стю життЇздатност≥ на кожному р≥вн≥ про€ву житт€ — в≥д найменшоњ молекули до ц≥лого орган≥зму.

“ак≥ ритм≥чн≥ зм≥ни в середовищ≥ спри€ли пристосуванню людини в ход≥ еволюц≥њ до певного ритму житт€. —учасна наука знайома з великою к≥льк≥стю б≥оритм≥в, але центральне м≥сце серед вс≥х ритм≥чних процес≥в займають добов≥ ритми та р≥чн≥ цикли.

—ьогодн≥ ≥снують нав≥ть ц≥л≥ науки, що займаютьс€ вивченн€м б≥оритм≥в†Ч†хронотерап≥€, хронод≥агностика, хронофармолог≥€. «нанн€, €к≥ дають ц≥ науки, допомагають, наприклад, визначити час прийому тих або ≥нших л≥к≥в. ¬и€вл€Їтьс€, нер≥дко ефективн≥сть л≥куванн€ напр€му залежить в≥д часу прийому л≥к≥в. “ому, не ≥гноруйте ≥нструкц≥Їю прийому л≥карського препарату ≥ зверн≥ть увагу на час, у €кий рекомендуЇтьс€ його прийом, в≥н не випадковий.

≤ хоч б≥льш≥сть ≥з нас ран≥ше ≥ не замислювавс€ про те, €к впливаЇ кл≥мат на наш орган≥зм, але ще в 460–377 роках до н.е. √≥ппократ у своњх «јфоризмах» зазначив, що де€к≥ люди краще в≥дчувають себе взимку, а де€к≥† Ч††вл≥тку.  р≥м того, з≥ зм≥ною пори року орган≥зм може вести себе зовс≥м по-р≥зному.  ожен з нас в б≥льш≥й м≥р≥ розташований до тоњ чи ≥ншоњ пори року, в залежност≥ в≥д цього ≥ хвороби будуть прот≥кати по-р≥зному, легше чи важче.

Ќаука, що вивчаЇ вплив кл≥мату на людину, називаЇтьс€ кл≥матолог≥€. ”чен≥ впродовж тривалих спостережень встановили, що суворий ≥ холодний кл≥мат справл€Ї негативний вплив на орган≥зм людини, а от м'€кий ≥ теплий кл≥мат, навпаки, ≥деальний дл€ нас, в≥н може посилити загальну оп≥рн≥сть орган≥зму, прискорюЇ в≥дновленн€ п≥сл€ тривалих хвороб або перенесених операц≥й.

Ќайб≥льш €скраво кл≥матичн≥ чинники ви€вл€ютьс€ в умовах теплообм≥ну орган≥зму ≥ з зовн≥шн≥м середовищем. ѕоказниками такого обм≥ну стаЇ кровопостачанн€ шк≥рних покрив≥в, робота дихальноњ та серцево-судинноњ системи, потовид≥льна система. ¬≥дчутт€ тепла ≥ холоду залежать в≥д температури т≥ла. ћи в≥дчуваЇмо тепло, коли судини розширен≥ ≥ по них прот≥каЇ багато теплоњ кров≥, тод≥ ≥ шк≥ра стаЇ теплою. ѕо звужених судинах кров не може так в≥льно прот≥кати, тому шк≥ра охолоджуЇтьс€ ≥ нам стаЇ холодно. ” холодну пору року в≥ддача тепла регулюЇтьс€ виключно розширенн€м ≥ звуженн€м судин.

Ўк≥ра людини†Ч†ун≥кальний орган. ¬она здатна при одн≥й ≥ т≥й же температур≥ пов≥тр€ по-р≥зному в≥ддавати тепло. ЅуваЇ, що шк≥ра в≥ддаЇ зовс≥м мало тепла, але вона здатна в≥ддавати багато тепла нав≥ть тод≥, коли температура пов≥тр€ вища за температуру т≥ла. “ака властив≥сть шк≥ри пов'€зана з роботою потових залоз.

–≥чн≥ цикли про€вл€ютьс€ в сезонних зм≥нах р≥зних процес≥в орган≥зму. “ак, €к би ми не любили весну, але вона Ї найважчим часом року. —аме навесн≥ в≥дм≥чено б≥льше випадк≥в самогубств, част≥ше розвиваЇтьс€ депрес≥€ у псих≥чно невр≥вноважених людей, част≥ше трапл€ютьс€ захворюванн€ на рак.

ƒе€к≥ хрон≥чн≥ захворюванн€ також мають сезонн≥сть. “ак, у травн≥, липн≥ ≥ вересн≥ п≥двищуЇтьс€ число г≥пертон≥чних криз≥в, восени найчаст≥ше виникаЇ ≥нфаркт м≥окарда, а навесн≥†Ч†виразкова хвороба шлунка.†

Ќер≥дко визначальне значенн€ дл€ орган≥зму маЇ р≥зка зм≥на погоди, швидке п≥двищенн€ вологост≥ пов≥тр€, сильн≥ в≥три. ” так≥ моменти знижуЇтьс€ ф≥зична ≥ розумова активн≥сть, загострюютьс€ хрон≥чн≥ захворюванн€, п≥двищуЇтьс€ число помилок ≥ нещасних випадк≥в.

¬се вище сказане приводить до думки, що прот€гом року погода зм≥нюЇтьс€ в залежност≥ в≥д сезон≥в безл≥ч раз≥в. «м≥нюютьс€ температурн≥ умови, волог≥сть пов≥тр€, атмосферний тиск. Ќаш орган≥зм повинен пост≥йно пристосовуватис€, п≥дстроюватис€ п≥д природн≥ умови. ≤ €кщо людина здорова, то њњ орган≥зм зробить це безбол≥сно ≥ нев≥дчутно. јле захисна реакц≥€ хворих людей значно слабк≥ша, тому будь-€кий сезонний перех≥д може стати дл€ них некомфортним.

ѕорада може бути одна: дл€ зниженн€ ризику загостренн€ небезпечних ситуац≥й, що виникають у метеоролог≥чних умовах, необх≥дно проводити л≥кувально-проф≥лактичн≥ заходи.†