„им небезпечний грип?
„им небезпечний грип?

 ожна людина так чи ≥накше хоча б раз в житт≥ стикаЇтьс€ з грипом. Ѕагато хто приймаЇ грип за звичайну застуду ≥ просто л≥куютьс€ в≥д нежит≥. јле Ї люди, €к≥ бо€тьс€ ц≥Їњ хвороби, прир≥внюючи њњ до Ђпташиногої або Ђсвин€чогої грипу, хоча звичайний грип може бути в рази небезпечн≥шим.

√рип - це гостре в≥русне захворюванн€, при €кому п≥д приц≥л, в першу чергу, потрапл€ють органи дихальноњ системи.

ѕровокують грип не переохолодженн€ ≥ не ослаблений ≥мун≥тет, а в≥рус грипу. ќсоблив≥сть цього в≥русу в надзвичайн≥й зм≥нност≥. ћедицин≥ в≥дом≥ три типи в≥русу грипу - ј, ¬ ≥ —. ќднак вони можуть не просто чергуватис€, але також зм≥нювати свою структуру. ÷е ≥ по€снюЇ, чому щороку наш орган≥зм може зустр≥тис€ з новими м≥кроорган≥змами, що ≥ ускладнюЇ боротьбу з ними.

Ќайагресивн≥шим ≥ поширеним вважаЇтьс€ в≥рус типу ј. Ќайб≥льш Ђлегкоюї формою визнаний в≥рус типу —. ¬≥рус ¬ знаходитьс€ м≥ж ними за поширен≥стю ≥ т€жкост≥ переб≥гу хвороби.

—пособи зараженн€ грипом

ƒжерелом зараженн€ грипу майже завжди Ї хвора людина, ≥ лише зр≥дка в≥рус передаЇтьс€ в≥д тварин - птах≥в ≥ свиней. ѕри цьому заразитис€ можна ≥ в≥д людини з≥ стертою формою захворюванн€, коли симптоми у нењ слабо виражен≥ ≥ можуть не сприйматис€ всерйоз.

Ўл€х передач≥ в≥русу - пов≥тр€но-крапельний, коли при кашл≥, чханн≥ ≥ нав≥ть диханн≥ навколо хворого утворюЇтьс€ Ђв≥руснаї хмара. ¬дихнувши частки з ц≥Їњ хмари, заражаЇтьс€ здорова людина. Ѕ≥льш того, хмара зважених заражених частинок поступово ос≥даЇ на предмети, а в≥рус грипу в≥дносно ст≥йкий, ≥ мимовол≥ струшуючи ц≥ заражен≥ частинки з предмет≥в, ми знову оточуЇмо себе ними.

—имптоми грипу

≤нкубац≥йний пер≥од (прихований) зараженн€ грипом триваЇ в≥д 5-6 годин до 3 д≥б. ¬≥рус за цей час проникаЇ через слизов≥ рота ≥ носа в орган≥зм, а ≥мун≥тет намагаЇтьс€ вс≥л€ко перешкоджати цьому. ѕ≥сл€ ≥нкубац≥йного пер≥оду з'€вл€ютьс€ симптоми, €к≥ можуть мати р≥зну посл≥довн≥сть:

  • нежить, чханн€, закладен≥сть носа, перш≥нн€ в горл≥,

  • слабк≥сть, ломота в т≥л≥,

  • п≥двищенн€ температури, €к правило, в перш≥ години захворюванн€ до 40 ∞— ≥ може бути вище,

  • кашель буваЇ п≥зн≥ше ≥ спочатку може бути непродуктивним - сухим, надриваючим трахею ≥ бронхи, без в≥дходженн€ мокроти. ѕри гавкаючому кашл≥ запалена гортань ≥ можливо утруднене диханн€.

ѕри благополучному переб≥гу грипу на 5-6 день самопочутт€ пол≥пшуЇтьс€, температура нормал≥зуЇтьс€, а на 7-10 день настаЇ одужанн€. ’оча часто спостер≥гаютьс€ залишков≥ €вища у вигл€д≥ слабкост≥, стомлюваност≥, €к≥ можуть збер≥гатис€ прот€гом 2-3 тижн≥в.

”складненн€ грипу

як в≥домо, не так страшний грип, €к його ускладненн€, особливо дл€ л≥тн≥х людей ≥ д≥тей, людей з ослабленою ≥мунною системою.

”складненн€ можлив≥ при в≥дсутност≥ л≥куванн€ або неправильному л≥куванн≥, а також при порушенн≥ режиму.

1. Ѕронх≥т - кашель б≥льше одного тижн€, з в≥дд≥ленн€м великоњ к≥лькост≥ гн≥йноњ мокроти.

2. ѕневмон≥€ - запаленн€ леген≥в, викликане, част≥ше за все, не самим в≥русом, а прониклими в слизов≥ оболонки при грип≥ бактер≥€ми. ≤нод≥ може розвинутис€ гемораг≥чна пневмон≥€ - особливо важка форма, нер≥дко з летальним результатом.

3. ћен≥нг≥т ≥ енцефал≥т - важк≥ запальн≥ захворюванн€ головного мозку ≥ його оболонок. «ахворюванн€ характерн≥ переважно дл€ д≥тей. ѕрот≥кають важко, вимагають ≥нтенсивного л≥куванн€ ≥ нер≥дко зак≥нчуютьс€ смертю хворого.

4. √ар€чков≥ напади - можуть бути симптомом ураженн€ центральноњ нервовоњ системи або €к реакц≥€ на критичн≥ поразки температури.

5. √алюцинац≥њ - симптом важкоњ ≥нтоксикац≥њ з порушенн€м функц≥њ головного мозку.

√рип у д≥тей

Ќайб≥льш небезпечн≥ ускладненн€ грипу дл€ маленьких пац≥Їнт≥в. ѓх ≥мунна система недосконала ≥ не завжди готова дати адекватну в≥дс≥ч ≥нфекц≥њ. “ому ризик важкого переб≥гу грипу у д≥тей в рази б≥льше, н≥ж у дорослих.

Ќайб≥льшу групу ризику складають д≥ти, €к≥ в≥дв≥дують дит€ч≥ садки ≥ школи, ≥нш≥ колективн≥ заклади. ¬арто одн≥й заражен≥й дитин≥ чхнути, щоб ≥нфекц≥€ блискавично поширилас€ в груп≥ або клас≥.

Ќасл≥дки грипу у д≥тей - це формуванн€ хрон≥чних бронхолегеневих патолог≥й, схильн≥сть до по€ви гайморит≥в, тонзил≥т≥в, отит≥в, формуванн€ алерг≥чних патолог≥й. ¬се це може призвести до затримки психомоторного ≥ ф≥зичного розвитку, виникненн€ вторинноњ ≥муносупрес≥њ, спровокувати захворюванн€ серц€ ≥ судин. “им часом, 70% проблем з≥ здоров'€м у д≥тей пов'€зано з грипом та ≥ншими √–¬≤.

ѕроф≥лактика грипу

Ќа сьогодн≥шн≥й день найб≥льш ефективним проф≥лактичним методом Ї своЇчасна вакцинац≥€. ¬акцинац≥€ проводитьс€ не п≥зн≥ше, н≥ж за 2-3 тижн≥ до початку еп≥дем≥чного п≥дйому захворюваност≥.

«аходи проф≥лактики:

  • уникайте по можливост≥ або скорот≥ть час перебуванн€ в м≥сц€х скупченн€ людей;

  • уникайте т≥сних контакт≥в з людьми, що мають симптоми захворюванн€;

  • ретельно €комога част≥ше мийте руки з милом ≥ промивайте порожнину носа;

  • регул€рно пров≥трюйте прим≥щенн€;

  • в м≥сц€х скупченн€ людей користуйтес€ маскою;

  • введ≥ть в рац≥он продукти з великим вм≥стом в≥там≥ну —: лимон, ≥мбир, журавлина, цибул€, часник;

  • дл€ п≥двищенн€ ст≥йкост≥ орган≥зму до в≥рус≥в використовуйте р≥зн≥ препарати, що п≥двищують ≥мун≥тет, а також против≥русн≥ препарати (за призначенн€м л≥кар€) в раз≥ по€ви хворих у вашому оточенн≥.

≤ вкрай важливо: не переносьте грип Ђна ногахї! —воЇчасне зверненн€ до л≥кар€ ≥ раннЇ л≥куванн€ ≥стотно знижують ризик розвитку ускладнень!