ѕ≥дступний ворог серц€
ѕ≥дступний ворог серц€

« першого поштовху, зародженому ще в материнськ≥й утроб≥, наше серце працюЇ безперервно, не знаючи вих≥дних, не маючи в≥дпустки. «а все житт€ воно прокачуЇ по судинах м≥льйони л≥тр≥в кров≥, проходить тис€ч≥ к≥лометр≥в ≥ забезпечуЇ киснем ≥ живильними речовинами величезну к≥льк≥сть кл≥тин. —ерце — найнад≥йн≥ший ≥ м≥цний орган, нав≥ть коли перестаЇ працювати мозок, воно все ще продовжуЇ битис€.

” сучасному св≥т≥ патолог≥€ серцево-судинноњ системи Ї основною проблемою смертност≥. ≤, тим не менш, вчен≥ впевнен≥, що серце може служити нам 150 рок≥в! ” з≥ставленн≥ з показниками серцевих захворювань така за€ва звучить феноменально, €кщо не парадоксально.

¬ ход≥ досл≥джень ран≥ше вчен≥ визначили головного ворога серц€ Ч холестерин. јле в останн≥ роки вони познайомилис€ ≥ з його «конкурентом» Ч гомоцистењном, що Ї значно не безпечн≥шим дл€ судини. √омоцистењн руйн≥вним чином впливаЇ на артер≥њ: €к ви€вилос€ в ход≥ досл≥джень, в≥н бере участь в утворенн≥ €к самих маленьких згустк≥в кров≥, що забивають артер≥њ, так ≥ великих, що викликають ≥нсульт та ≥нфаркт.

ўо ж страшн≥ше холестерин або гомоцистењн? Ќа в≥дм≥ну в≥д холестерину, гомоцистењн не м≥ститьс€ в продуктах, але в≥н утворюЇтьс€ з незам≥нною дл€ нашого орган≥зму ам≥нокислоти Ч мет≥он≥ну, джерелом €кого Ї червоне м'€со ≥ молоко.

Ќа останн≥й стад≥њ перетравленн€ нашим орган≥змом мет≥он≥ну з нього утворюЇтьс€ гомоцистењн. јле н≥чого страшного не станетьс€, €кщо мет≥он≥н над≥йде в орган≥зм у нормальних к≥лькост€х, тод≥ в≥н просто перетворитьс€ на ц≥стат≥он≥н ≥ виведетьс€ разом з сечею. јле любител€м б≥лковоњ њж≥ сл≥д бути обережними, так €к велику к≥льк≥сть гомоцистењну наш орган≥зм не здатний вивести ≥ тод≥ в≥н накопичуЇтьс€ в кров≥. ѕри дос€гненн≥ критичноњ меж≥ гомоцистењну, наше серце ≥ судини знаход€тьс€ п≥д загрозою.

Ќебезпека гомоцистењну

–уйн≥вна д≥ю гомоцистењну пол€гаЇ в тому, що в≥н починаЇ пошкоджувати судинну с≥тку артер≥й. якщо ран≥ше вчен≥ звалювали вину на холестерин, то численн≥ спостереженн€ показали, що звинувачували його даремно ≥ справжн≥м винуватцем Ї саме гомоцистењн.

ѕри скупченн≥ в судинах гомоцистењну, в≥н починаЇ зсередини Ђдр€патиї ст≥нки судин. Ќамагаючись самов≥дновитис€, наш орган≥зм намагаЇтьс€ залатати пошкодженн€ кров'€ними тромбами чи п≥зн≥ше бл€шками холестерину. ј от коли корекц≥€ холестерином ведетьс€ дуже ≥нтенсивно, судини закупорюютьс€ ≥ ущ≥льнюютьс€.

–езультатом таких д≥й орган≥зму Ї звуженн€ судин, недостатн≥сть кровооб≥гу, патолог≥њ серцевого м'€за, ≥, €к насл≥док, ≥нфаркт м≥окарда.

ƒо реч≥, високий р≥вень гомоцистењну Ї найб≥льш в≥рог≥дною причиною ≥нсульт≥в, н≥ж кур≥нн€, п≥двищений тиск або хол≥ц≥ст≥т.

„ому п≥двищуЇтьс€ р≥вень гомоцистењну?

—еред €вних причин накопиченн€ гомоцистењну наступн≥:

  • надм≥рне вживанн€ б≥лковоњ њж≥,†
  • надм≥рна вага,†
  • брак гормон≥в щитовидноњ залози,†
  • нирков≥ захворюванн€,†
  • псор≥аз,†
  • л≥тн≥й в≥к,†
  • кур≥нн€,†
  • надм≥рне споживанн€ алкоголю.†

—пособи боротьби з невидимим ворогом

ѕров≥вши р€д досл≥джень, вчен≥ встановили, що знизити р≥вень гомоцистењну можна при достатньому вживанн≥ в≥там≥н≥в групи ¬ ≥ фол≥Ївоњ кислоти. ¬еликий вм≥ст цих природних компонент≥в м≥ститьс€ в овочах ≥ злаках.

як не крути, а кращою проф≥лактикою серцево-судинних захворювань знову ж таки ми назвемо здоровий спос≥б житт€ з обов'€зковим дотриманн€м д≥Їти, заснованоњ на максимальн≥й к≥лькост≥ б≥олог≥чно активних речовин. ўоб п≥дтримувати своЇ серце завжди в тонус≥, полюб≥ть шпинат, бобов≥, бур€кове бадилл€, гор≥хи. ƒжерелом в≥там≥ну ¬ Ї морепродукти, птиц€, ц≥льн≥ зерна, банани.

«вичайно, задовольнити необх≥дний дл€ орган≥зму запас в≥там≥ну ¬ ≥ фол≥Ївоњ кислоти одними продуктами дуже складно. « ц≥Їю метою створюютьс€ б≥олог≥чно активн≥ добавки, багат≥ ус≥ма необх≥дними дл€ серц€ компонентами.

ƒопоможе не допустити накопиченн€ гомоцистењну в кров≥ ≥ регул€рне ф≥зичне навантаженн€, контроль ваги, в≥дмова в≥д шк≥дливих звичок. ѕам'€таючи про вс≥ ц≥ важлив≥ моменти житт€, ви допоможете своЇму серцю працювати без перебоњв довг≥ роки. ј ми бажаЇмо вам здоров'€ ≥ довгол≥тт€!†