ћастопат≥€ Ч болюча тема ж≥нок
ћастопат≥€ Ч болюча тема ж≥нок
ћастопат≥€ Ч болюча тема ж≥нок

 ожн≥й друг≥й ж≥нц≥ старше 30 рок≥в знайом≥ в≥дчутт€ важкост≥, жару, болю, що стр≥л€Ї або коле в груд€х. ј терм≥н «мастопат≥€» став супутн≥м при розгл€д≥ ж≥ночого здоров'€.

Ќа жаль, ф≥брозно-к≥стозна хвороба молочноњ залози сьогодн≥ зустр≥чаЇтьс€ не т≥льки у ж≥нок в пер≥од лактац≥њ, причини, що провокують розвиток мастопат≥њ, досить р≥зноман≥тн≥.

ћастопат≥€ — це гостре запальне захворюванн€ молочноњ залози, що в≥дноситьс€ до неспециф≥чноњ патолог≥њ. ÷≥каво, що мастит характерний дл€ вс≥х ссавц≥в, не т≥льки дл€ людини. ‘актори, що спри€ють розвитку мастопат≥њ, це, наприклад, тр≥щини соск≥в, заст≥й молока в часточках (лактостаз), ≥гноруванн€ г≥г≥Їни в пер≥од годуванн€.

‘орми мастопат≥њ

‘ах≥вц≥ розр≥зн€ють дифузну ≥ вузлову мастопат≥ю. ƒифузна мастопат≥€ про€вл€Їтьс€ €к первинна стад≥€ захворюванн€ ≥ про€вл€Їтьс€ €к хвороблив≥ в≥дчутт€, що ви€вл€ютьс€ за к≥лька дн≥в до початку менструац≥њ. ѕри дифузн≥й мастопат≥њ спостер≥гаЇтьс€ хворобливе набр€канн€ вс≥Їњ молочноњ залози з про€вом незначних зернистих ущ≥льнень. ѕ≥сл€ менструац≥њ в≥дбуваЇтьс€ поступове згасанн€ болю ≥ ущ≥льнень.

јле за певних ускладненн€х дифузна мастопат≥€ може перерости в вузлову, дл€ €коњ характерне утворенн€ добро€к≥сних вузлових ущ≥льнень або к≥ст. ѕри вузлов≥й мастопат≥њ ущ≥льненн€ б≥льш ч≥тк≥ ≥ легко промацуютьс€ в положенн≥ сто€чи. ÷е можуть бути поодинок≥ або множинн≥ вузли, що вражають одну або обидв≥ молочн≥ залози.

‘актори розвитку мастопат≥њ

якщо торкатис€ причини розвитку мастопат≥њ, то першою з них стаЇ пер≥од лактац≥њ, коли найб≥льш висока ймов≥рн≥сть попаданн€ ≥нфекц≥њ в протоки. ѕри цьому збудниками маститу найчаст≥ше Ї ≥нфекц≥њ стаф≥локока, стрептокока ≥ ентеробактер≥њ.

Ќасправд≥ до наших дн≥в л≥кар≥ не встановили точного походженн€ маститу. Ќа перший погл€д все здаЇтьс€ просто: присутн≥сть зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х фактор≥в, що провокують хворобу. јле на д≥л≥ все виходить набагато складн≥ше, так €к ≥ фактори, ≥ причини досить р≥зноман≥тн≥. ¬ище було сказано, що в б≥льшост≥ випадк≥в мастопат≥ю викликаЇ коккове середовище. јле з ≥ншого боку, ц≥ м≥кроорган≥зми сп≥в≥снують з людиною вже дуже давно ≥ у велик≥й к≥лькост≥, але хворобу викликали не завжди!

¬иходить, щоб м≥кроорган≥зм проник в молочну залозу ≥ почав там безперешкодно розмножуватис€, потр≥бн≥ певн≥ чинники. ќдним з головних чинник≥в вважаЇтьс€ розташуванн€ великоњ к≥лькост≥ м≥кроорган≥зм≥в у район≥ соска.

Ќаступним фактором, вт≥м, т≥сно пов'€заним з першим, Ї на€вн≥сть м≥кротравм соска ≥ ареоли, €к≥ майже неминуч≥ в самому початку годуванн€. —аме в цей пер≥од необх≥дно особливу увагу прид≥л€ти г≥г≥Їни грудей, проф≥лактики утворенн€ тр≥щин ≥ садна.

јле кр≥м зовн≥шн≥х фактор≥в розвитку мастопат≥њ ≥снують ще й внутр≥шн≥. ƒо них в≥днос€тьс€ анатом≥чн≥ особливост≥ будови молочноњ залози. ƒуже часто у ж≥нок, €к≥ вперше народжують, де€к≥ часточки залози мають вузьк≥ протоки дл€ виходу молока, у той час €к дл€ потрапл€нн€ в них м≥кроорган≥зм≥в вони зручн≥. ¬иходить, що молоко застоюЇтьс€ в протоках ≥ стаЇ живильним середовищем дл€ м≥кроб≥в.

ўе один внутр≥шн≥й фактор Ч особливост≥ ≥мун≥тету. ѕри нормальн≥й функц≥њ ≥мунноњ системи ризик розвитку мастопат≥њ м≥н≥мальний. ÷е означаЇ, що необх≥дно звернути увагу на все, що зм≥цнюЇ захисну реакц≥ю орган≥зму: правильне харчуванн€, повноц≥нний сон та в≥дпочинок, достатн€ рухова активн≥сть, нормальн≥ побутов≥ та психолог≥чн≥ умови ≥ т.п.

—итуац≥њ, що провокують мастопат≥ю

¬≥домо, що окр≥м пер≥оду лактац≥њ мастопат≥€ може з'€витис€ ≥ у ж≥нок, €к≥ не годують, внасл≥док р€ду обставин, що склалис€.

” першу чергу це стрес ≥ нервов≥ розлади. «розум≥ло, що регул€рн≥ стресов≥ стани негативно в≥дбиваютьс€ на нервов≥й систем≥, пригн≥чують функц≥њ статевих залоз, негативно позначаютьс€ на ендокринн≥й систем≥. ѕод≥бн≥ небажан≥ зм≥ни в орган≥зм≥ можуть стати поштовхом до г≥перпластичних процес≥в в молочн≥й залоз≥.

—ексуальне утриманн€. ” момент оргазму кров приливаЇ до малого тазу, зб≥льшуючи в розм≥рах д≥тородн≥ органи. якщо ж розр€дка довго не настаЇ, це може призвести до застою кров≥, що загрожуЇ г≥неколог≥чними захворюванн€ми, €к≥ супроводжуЇ ≥ мастопат≥€.

«ахворюванн€ €Їчник≥в.  оли €Їчники працюють нормально, вони щодн€ виробл€ють жовте т≥ло, в≥дпов≥дальне за ≥нтенсивн≥сть, стаб≥льн≥сть ≥ тривал≥сть менструального циклу, кр≥м того, вони виробл€ють необх≥дн≥ дл€ ж≥ночого орган≥зму гормони Ч естрогени ≥ прогестерони.  оли ж функц≥€ €Їчник≥в порушуЇтьс€, спотворюЇтьс€ ≥ гормональна д≥€льн≥сть, в≥д €коњ багато в чому залежить ж≥ноче здоров'€.

∆≥нки, €к≥ страждають мастопат≥Їю, повинн≥ перебувати п≥д нагл€дом фах≥вц≥в, регул€рно в≥дв≥дувати њх. Ѕ≥льш≥сть ж≥нок сьогодн≥ сприймають д≥агноз Ђмастопат≥€ї €к передраковий. ÷е не так, хоча на тл≥ де€ких ≥нших захворювань можуть виникнути вузлов≥ утворенн€, що переростають у зло€к≥сн≥. “ому головна рекомендац≥€ при мастопат≥њ Ч систематичне л≥карське спостереженн€.