—в≥т на пороз≥ ≥нтелектуальноњ еволюц≥њ
—в≥т на пороз≥ ≥нтелектуальноњ еволюц≥њ
—в≥т на пороз≥ ≥нтелектуальноњ еволюц≥њ

Ѕабус€ ≥ д≥дусь не можуть допомогти онуку-четверокласнику розв’€зати задачу, тато ухиливс€ в≥д доведенн€ теореми за восьмий клас, а мама вже дв≥ години виводить х≥м≥чну формулу. Ўкол€р ж впоравс€ з домашн≥м завданн€м за дв≥ години. «найома ситуац≥€? ¬чен≥ прийшли до висновку, що кожне наступне покол≥нн€ розумн≥ше попереднього.

¬чений з Ќовоњ «еланд≥њ ƒжеймс ‘л≥нн першим прийшов до такого висновку. …ого досл≥дженн€ включали в себе анал≥з коеф≥ц≥Їнта ≥нтелекту (IQ-тести) р≥зних групових категор≥й людей прот€гом дек≥лькох дес€тил≥ть. ‘л≥нн зауважив, що коеф≥ц≥Їнт ≥нтелекту за останн≥ 50 рок≥в п≥дн€вс€ аж на 12 пункт≥в! ÷ей дивовижний факт отримав у психолог≥њ назву «≈фект ‘л≥нна». ¬раховуючи ≈фект ‘л≥нна, психологам тепер кожн≥ 15–20 рок≥в доводитьс€ ускладнювати IQ-тести дл€ стандартизац≥њ результат≥в.

ѕро п≥двищенн€ ≥нтелекту людини говор€ть ≥ показники шахових турн≥р≥в: €кщо в 70-х роках в≥к кращих гросмейстер≥в дор≥внював 38 рок≥в, а в 2001 роц≥ в≥н вже знизивс€ до 29 рок≥в. ѕри цьому подвоњлас€ к≥льк≥сть молодих шах≥ст≥в в≥ком до 25 рок≥в.

« ≥ншого боку, можливо, по€снюЇтьс€ все дуже просто: стало б≥льше вундерк≥нд≥в, а загальний р≥вень ≥нтелекту залишаЇтьс€ колишн≥м? ўо ж виходить, що т≥ д≥ти, €к≥ ран≥ше за результатами тест≥в потрапл€ли до групи нормального розвитку, тепер вважаютьс€ розумово в≥дсталими? ѕсихологи наст≥льки заплуталис€ в цьому питанн≥, що тепер вони рад€ть роботодавц€м не так вже серйозно сприймати результати IQ-тест≥в.

јле масла у вогонь додали ≥ паралельно проведен≥ досл≥дженн€ зоопсихологов. ¬чен≥ з √арварду ви€вили, що ≥нтелект мавп з кожним покол≥нн€м зростаЇ. ¬и€вл€Їтьс€, сучасн≥ шимпанзе волод≥ють такими зд≥бност€ми €к розп≥знаванн€ причинно-насл≥дкових зв'€зк≥в, розр≥зн€ють р≥зн≥ мови ≥ взагал≥ в≥др≥зн€ютьс€ розумом ≥ км≥тлив≥стю.

«гадалас€ до реч≥ ≥стор≥€ з ’ьюманзе. —амець був знайдений в стад≥ шимпанзе ≥ зовн≥ вигл€дав €к звичайна мавпа, але був дуже розумним. ¬ершиною його розумових зд≥бностей учен≥ порахували вм≥нн€ п≥дн≥мати в туалет≥ кришку ун≥тазу ≥ спускати воду. ƒовго велис€ суперечки про те, ким же був ’ьюманзе, де€к≥ нав≥ть думали, що це результат схрещуванн€ мавпи ≥ людини — секретний досл≥д, €кий проводили китайськ≥ вчен≥.  оли цьому розумнику виповнилос€ 30 рок≥в, його поголили ≥ переконалис€, що в≥н Ч звичайний шимпанзе, просто дуже вже розумний.

јле чи насправд≥ кожне наступне покол≥нн€ розумн≥ше попереднього або щось ще впливаЇ на результати IQ-тест≥в? —еред можливих фактор≥в вчен≥ зупинилис€ на наступних:

  • ѕ≥двищенн€ загального р≥вн€ осв≥ченост≥ ≥ можливост≥ проведенн€ б≥льшоњ к≥лькост≥ часу в умовах формальноњ осв≥ти;
  • –озширенн€ можливостей отриманн€ новоњ ≥нформац≥њ, а також завершенн€ тест≥в у конкретн≥ терм≥ни;
  • Ѕ≥льш €к≥сне харчуванн€, що впливаЇ на розвиток б≥льш здорового мозку (що сумн≥вно, адже ск≥льки говор€ть про зниженн€ €кост≥ харчуванн€, згадати хоча б нап≥вфабрикати).

ўоб довести, що молодше покол≥нн€ розумн≥ше за своњх предк≥в, шведськими вченими були проведен≥ певн≥ досл≥дженн€. ƒл€ участ≥ в експеримент≥ було в≥д≥брано 2 тис€ч≥ чолов≥к в≥д 70 рок≥в ≥ старше. «≥ставл€ючи результати тест≥в цих людей, було визначено, що люди, що народилис€ в 30-х роках минулого стол≥тт€ перевершили за результатами людей, народжених на самому початку стол≥тт€.

” ход≥ експерименту акцент робивс€ на €сност≥ пам'€т≥, лог≥чному мисленн≥ та реакц≥њ розумових процес≥в, здатност≥ до ор≥Їнтац≥њ в простор≥. Ўведськ≥ вчен≥ прийшли до висновку, що б≥льш високий ≥нтелект с≥мдес€тир≥чних людей пов'€заний з пропонованими сусп≥льством вимог, з тим, що людин≥ все част≥ше доводитьс€ мати справу з науково-техн≥чним прогресом.

јмериканськ≥ вчен≥ висунули г≥потезу, що з в≥ком людина стаЇ розумн≥шою, оск≥льки мозок до 50-70 рок≥в починаЇ працювати на повну силу. ÷е суперечить загальноприйн€тому твердженню, що з в≥ком пам'€ть ≥ розумова д≥€льн≥сть слабшають, оск≥льки нейрони поступово в≥дмирають. јле досл≥дниц€ Ѕарбара —тоуч стверджуЇ, що кл≥тини не в≥дмирають, просто можуть бути втрачен≥ зв'€зки м≥ж ними ≥ лише в тому випадку, €кщо людина н≥€к не буде користуватис€ ними. ¬ ход≥ досл≥джень Ѕ. —тоуч ви€вила, що з в≥ком у головному мозку зб≥льшуЇтьс€ к≥льк≥сть м≥Їл≥ну - особливоњ речовини, €ка спонукаЇ сигнал швидше проходити м≥ж нейронами. ѕ≥ком активност≥ виробництва м≥Їл≥ну вважаЇтьс€ 60 рок≥в. ўе один ц≥кавий момент ви€вила досл≥дниц€ - до 50 рок≥в ≥снуЇ ч≥тке розмежуванн€ Ђобов'€зк≥вї м≥ж двома п≥вкул€ми мозку, а п≥сл€ 50 рок≥в людина здатна використовувати обидв≥ п≥вкул≥ одночасно, а це дозвол€Ї вир≥шувати складн≥ш≥ завданн€.
Ќейрох≥рурги ж п≥дкреслюють, що п≥к ≥нтелектуального розвитку маЇ ≥ своњ Ђм≥нусиї - оперативна пам'€ть переповнюЇтьс€ через величезну к≥льк≥сть накопиченоњ ≥нформац≥њ, а саме це ≥ призводить до неуважност≥ ≥ забудькуватост≥.

¬чен≥ можуть проводити ще сотн≥ досл≥джень, вивчаючи найскладн≥ший механ≥зм на «емл≥ - мозок людини, а чим зак≥нчитьс€ ≥нтелектуальна еволюц≥€, залишаЇтьс€ побачити й заф≥ксувати дл€ нащадк≥в нашим правнукам.