ѕригн≥чений Ч не означаЇ переможений
ѕригн≥чений Ч не означаЇ переможений
ѕригн≥чений Ч не означаЇ переможений
 ожна п'€та людина страждаЇ депрес≥Їю†—†одним ≥з найважчих псих≥чних захворювань. Ќа конгрес≥ ¬сесв≥тньоњ псих≥атричноњ асоц≥ац≥њ в —анкт-ѕетербурз≥ медики зробили висновок, що депрес≥€†Ч†це наше майбутнЇ. ¬же до 2030 року ц€ недуга вийде на перше м≥сце серед ус≥х захворювань, випередивши онколог≥чн≥ та серцево-судинн≥.

Ѕ≥ч сучасного сусп≥льства

÷ей терм≥н (в≥д латинського «depressio» Ч пригн≥чений) вже м≥цно вв≥йшов у наше житт€. –ан≥ше њњ називали меланхол≥Їю (з грецькоњ Ђmelainacholeї Ч чорна жовч). ƒепрес≥€ Ч одна з найб≥льш поширених причин не€вки на роботу ≥ втрати працездатност≥.  р≥м того, п≥д час депрес≥њ в≥дбуваЇтьс€ найсильн≥ший удар по ≥мунн≥й систем≥. як насл≥док, починають розвиватис€ небезпечн≥ хвороби, до цього н≥€к себе не про€вивш≥. ’воробливий стан туги, безвих≥дного розпачу аж до думок про самогубство, пригн≥ченост≥ властиве р€ду псих≥чних захворювань†Чтак у медицин≥ характеризуЇтьс€ депрес≥€. ѕричини њњ виникненн€ можуть бути самими р≥зними: псих≥чн≥ та ф≥зичн≥ захворюванн€, неврози, тривалий прийом де€ких л≥к≥в, реакц≥€ на важку життЇву ситуац≥ю та ≥нш≥. ƒумки про швидкоплинн≥сть часу Ч одна з найпоширен≥ших причин. ѕричиною по€ви депресивних стан≥в можуть бути також гени. ” 2006 роц≥ був в≥дкритий ген, що викликаЇ зм≥ни в головному мозку. ¬≥н Ї джерелом п≥двищеноњ схильност≥ до депрес≥њ та ≥нших псих≥чних захворювань. —оц≥альна незахищен≥сть, безвих≥дь, б≥дн≥сть, безроб≥тт€ в крањн≥ лише посилюють ситуац≥ю. ’оча ≥ в економ≥чно розвинених крањнах депрес≥€ прогресуЇ.

ќстанн≥ досл≥дженн€ показали, що у людей в стан≥ депрес≥њ знижуЇтьс€ здатн≥сть сприймати контрастн≥сть чорно-б≥лих зображень. ¬они сприймають св≥т у бл€клих тонах. «м≥ни в≥дбуваютьс€ на псих≥чному р≥вн≥: неможлив≥сть, небажанн€ що небудь зробити, в≥дчутт€ безглузд€ в≥дбуваЇтьс€. ¬≥дбуваЇтьс€ зниженн€ життЇвих показник≥в: пульсу, в≥дсутн≥сть апетиту, слабк≥сть в м'€зах, остиганн€ к≥нц≥вок. ≤ все ж депрес≥ю треба в≥др≥зн€ти в≥д ф≥з≥олог≥чноњ реакц≥њ людини при псих≥чних травмах, життЇвих невдачах ≥ неприЇмних переживанн€х. ” б≥льшост≥ людей депресивний стан залежить в≥д зовн≥шн≥х обставин. ” чолов≥к≥в воно про€вл€Їтьс€ удв≥ч≥ р≥дше, н≥ж у ж≥нок. —ильна стать вол≥Ї самост≥йно справл€тис€, часто вдаючись до спиртного, антидепресант≥в ≥ р≥дше звертаЇтьс€ до фах≥вц≥в.

Ќайб≥льш важко переноситьс€ ос≥нь з њњ в'€ненн€м природи, зменшенн€м св≥тлового дн€, переходом на зимовий час, похмурою погодою за в≥кном. ѕоганий настр≥й Ч це ще не депрес≥€. ” восьми випадках з дес€ти Ђос≥нн€ депрес≥€ї†Ч†реакц≥€ орган≥зму на зменшенн€ св≥тлового дн€, зм≥на погодних умов, нездатн≥сть швидко переключитис€ на новий режим. ¬чен≥ ”н≥верситету ≈динбургу спробували створити модель внутр≥шнього, б≥олог≥чного годинника людини. ѕри цьому використовувалис€ комп'ютерн≥ системи. ¬и€вилос€, що на внутр≥шн≥й годинник людини впливають зм≥на сезонних зм≥н у природ≥, а також погода. ÷ей механ≥зм наст≥льки складний, що орган≥зм людини реагуЇ ≥ на зм≥ну сезон≥в, ≥ на р≥зну к≥льк≥сть св≥тла. …ого показники непост≥йн≥ ≥ зм≥нюютьс€ з кожною годиною. ѕост≥йне внутр≥шнЇ осв≥тленн€, незалежно в≥д €скравост≥, навр€д чи допоможе. ’оча де€к≥ л≥кар≥ рад€ть боротис€ з браком сон€чного св≥тла, використовуючи штучн≥ лампи.

јнтидепресанти. «а ≥ проти

Ѕагато хто шукаЇ в пор€тунок у антидепресантах. ÷≥ психотропн≥ л≥карськ≥ препарати в основному застосовують дл€ л≥куванн€ депрес≥њ. Ќайчаст≥ше вони покращують настр≥й, зн≥мають чи зменшують тугу, тривогу, апат≥ю, емоц≥йне напруженн€, мл€в≥сть. ” той же час п≥двищують псих≥чну активн≥сть, нормал≥зують апетит, атакож фазову структуру ≥ тривал≥сть сну. ’оча необх≥дн≥сть прийому антидепресант≥в†Ч†вельми спорне питанн€. јмериканськ≥ вчен≥ з ћедичного  олумб≥йського ун≥верситету п≥сл€ проведених досл≥джень прийшли до висновку, що виписан≥ антидепресанти малоефективн≥ дл€ половини пац≥Їнт≥в. ” 70% випадк≥в вони лише полегшують загальний стан, а вил≥ковують†Ч†в 35-40%. ѕри њх прийом≥ в орган≥зм≥ п≥двищуЇтьс€ р≥вень серотон≥ну, €кий регулюЇ настр≥й людини ≥ робить вплив на р≥зн≥ ф≥з≥олог≥чн≥ функц≥њ (серцебитт€, диханн€).

¬чен≥ стверджують, що антидепресанти негативно впливають на мозок людини. Ўкода антидепресант≥в пол€гаЇ у пошкодженн≥ комун≥кац≥њ м≥ж нервовими кл≥тинами мозку, а це загрожуЇ порушенн€м моторноњ та п≥знавальноњ функц≥й. ћожуть ви€вл€тис€ так≥ поб≥чн≥ ефекти, €к зниженн€ усп≥шност≥, утрудненн€ виконанн€ повс€кденноњ роботи ≥ здатност≥ пересуванн€. ƒосл≥дженн€ показали, що люди, €к≥ приймають под≥бн≥ препарати, част≥ше потрапл€ють в автомоб≥льн≥ авар≥њ, вони б≥льш неуважн≥ вод≥њ. „им довше людина вживаЇ ц≥ л≥ки, тим ширше стаЇ д≥апазон насл≥дк≥в дл€ його здоров'€. Ћюди, безконтрольно приймають антидепресанти, найчаст≥ше потрапл€ють до псих≥атр≥в вже в запущеному стан≥.

ћенше сумних думок, б≥льше овац≥й

≤снуЇ чимало метод≥в, що дозвол€ють вийти з депрес≥њ або, принаймн≥, пол≥пшити настр≥й. ј це в свою чергу†Ч†запорука здоров'€, усп≥шноњ кар'Їри, щасливого с≥мейного житт€ ≥ процв≥танн€.

¬≥д 15 до 30 хвилин щодн€ сл≥д робити ф≥зичн≥ вправи або кататис€ на велосипед≥, б≥гати, займатис€ танц€ми. ’оча б знайд≥ть час прогул€тис€ п≥шки. «ан€тт€ йогою†Ч†також непоганий вих≥д з депрес≥њ. –езультат боротьби в чому залежить в≥д правильного режиму харчуванн€. Ќав≥ть €кщо в≥дсутнЇ почутт€ голоду, харчуватис€ треба регул€рно. ќсобливо варто нал€гати на фрукти ≥ овоч≥. ‘ах≥вц≥ рекомендують —ередземноморську д≥Їту.

¬ажливо ч≥тко роз≥братис€ в причинах початку депрес≥њ. Ќе варто замикатис€ в соб≥, краще под≥литис€ ≥нформац≥Їю з близькими людьми, психологом, зателефонувати на телефон дов≥ри. ¬изначивши причину, постарайтес€ переключити увагу на щось позитивне.  р≥м того сл≥д пам'€тати, що в б≥льшост≥ випадк≥в проблема сама не вир≥шитьс€. ћожливо, краще знайти нову роботу, друз≥в ≥ т.д. Ѕудь-€кими способами покращуйте свою у€ву, розвивайте себе. ћалюйте, пиш≥ть, танцюйте. ≤ завжди див≥тьс€ на св≥тлу сторону житт€, думайте т≥льки про хороше, пом≥чайте його в повс€кденност≥. ƒопомагають медитац≥€ ≥ ароматерап≥€.

“акож варто прочитати чудову книжку ћихайла  раснощекова Ђ1001 ориг≥нальний спос≥б п≥дн€ти настр≥йї. ¬она навчить вас мистецтву позитивного самонастроюванн€, поверне здатн≥сть дивуватис€ ≥ рад≥ти життю, вселить над≥ю на майбутнЇ, порадить €к вир≥шити застар≥л≥ проблеми. Ќудьга не дл€ вас.