¬икид адренал≥ну
¬икид адренал≥ну

—лово «адренал≥н» щ≥льно ув≥йшло в наше житт€ ≥ особливо полюбилос€ п≥дл≥ткам, з ним пов'€заний ризик, п≥двищене емоц≥йне збудженн€, приплив енерг≥њ — тобто все те, до чого прагне б≥льш≥сть молодих людей. ўо ж таке адренал≥н ≥ нав≥що в≥н потр≥бний нашому орган≥зму?

јдренал≥н Ч це основний гормон мозковоњ речовини надниркових залоз, стимул€тор, €кий готуЇ т≥ло до ф≥зичного в≥дпов≥д≥ на небезпеку. ” стан≥ стресу орган≥зм людини п≥ддаЇтьс€ сильним зм≥нам п≥д впливом адренал≥ну Ч посилене серцебитт€, прискорене диханн€, зм≥на теплообм≥ну ≥ роботи нирок.

” звичайному спок≥йному стан≥ мозковий шар наднирник≥в безперервно вид≥л€Ї адренал≥н, але в невеликих к≥лькост€х. ” стресових, прикордонних ситуац≥€х, при в≥дчутт≥ небезпеки, страху, травмах, оп≥ках, шоку секрец≥€ адренал≥ну значно зростаЇ, викликаючи у людини реакц≥ю типу Ђбий ≥ б≥жиї. јдренал≥н викликаЇ звуженн€ судин черевноњ порожнини, шк≥ри, слизових оболонок, п≥двищуЇтьс€ артер≥альний тиск. “обто адренал≥н перемикаЇ т≥ло з спок≥йного стану в стан Ђбойовоњ готовност≥ї. ћожна нав≥ть сказати, що адренал≥н над≥л€Ї людину небувалими зд≥бност€ми. Ќаприклад, в≥домий випадок, коли на очах перехожого вантаж≥вка нањхала на юнака. ѕерехожий миттЇво п≥дскочив до машини ≥ п≥дн€в њњ, а шофер зм≥г вит€гнути потерп≥лого. ѕри цьому людина, що п≥дн€ла вантаж≥вку, не в≥др≥зн€лас€ н≥€кими особливими ф≥зичними даними ≥ спортом не займалас€. —аме адренал≥н викликав в ньому таку реакц≥ю ≥ допом≥г у критичн≥й ситуац≥њ.

„ому адренал≥н д≥Ї на т≥ло збудливо?

ѕриплив адренал≥ну супроводжуЇтьс€ величезною акумул€ц≥Їю енерг≥њ, тому д≥Ї так збудливо. “акоњ к≥лькост≥ енерг≥њ стаЇ достатньо, щоб дос€гти максимальноњ ф≥зичноњ або розумовоњ д≥€льност≥. –азом з адренал≥ном у кров надходить велика к≥льк≥сть кисню, €кий ≥ Ї джерелом енерг≥њ, зм≥нюЇ ритм диханн€ ≥ серцебитт€. ¬ажлива властив≥сть адренал≥ну Ч в≥н д≥Ї стр≥мко, що й допомагаЇ т≥лу в л≥чен≥ секунди почати рухатис€ ≥ д≥€ти в≥дпов≥дно до ситуац≥њ. “акий механ≥зм самооборони природа вигадала дл€ людини вже з моменту њњ по€ви.

–озумне використанн€ адренал≥ну

јле буваЇ ≥ навпаки Ч сильний викид адренал≥ну призводить до ослабленн€ ≥ нав≥ть депрес≥њ. ÷е пов'€зано з тим, що орган≥зму важко впоратис€ в≥дразу з великою дозою цього неспок≥йного гормону. “обто тривалий ≥ регул€рний викид адренал≥ну стане причиною виснаженн€ енергетичних запас≥в орган≥зму. якщо високий р≥вень адренал≥ну необх≥дний дл€ житт€, то т≥ло повинне бути з п≥двищеною ф≥зичною п≥дготовкою ≥ з хорошими ресурсами енерг≥њ. Ќадзвичайно тривала стимул€ц≥€ може ви€витис€ нестерпною. ѕ≥сл€ вир≥шенн€ проблеми за допомогою викиду адренал≥ну обов'€зкова хоча б тимчасова зупинка дл€ в≥дновленн€ сил. јдренал≥н задуманий природою €к в≥дпов≥дна реакц≥€ на стрес, його викид допомагаЇ нам знайти в≥рне р≥шенн€ дл€ розв'€зки проблемноњ ситуац≥њ. ј €кщо не скористатис€ даною п≥дказкою, про€вити нер≥шуч≥сть, то це пр€мий шл€х до стресу ≥ неспокою.  оли т≥ло не здатне в≥дхилити в≥дпов≥дну реакц≥ю на стрес ≥з-за нер≥шучост≥, то енергетичн≥ запаси виснажуютьс€ дуже швидко.

“ипи людей по швидкост≥ викиданн€ адренал≥ну

ќсновний орган, €кий швидко ≥ найб≥льш ≥нтенсивно реагуЇ на стреси Ч це г≥поталамус. ¬≥д нього йдуть ≥мпульси в г≥поф≥з, €кий вид≥л€Ї гормони, чуйно в≥дчуваютьс€ вс≥ма органами ≥ тканинами ≥ головне Ч наднирниками. ” в≥дпов≥дь на ц≥ сигнали наднирники запускають в орган≥зм гормон тривоги Ч адренал≥н. “≥ло людини реагуЇ на таку адренал≥нову атаку звуженн€м судин, п≥двищенн€м тиску, прискореним пульсом ≥ диханн€м, наростаючою м'€зовою напругою, п≥двищенн€м р≥вн€ глюкози в кров≥.

≤снуЇ тип людей, у €ких у в≥дпов≥дь на емоц≥йне потр€с≥нн€ виробл€Їтьс€ велика к≥льк≥сть адренал≥ну ≥ норадренал≥ну. “ак≥ люди вм≥ють швидко з≥братис€ в стресов≥й ситуац≥њ, а часом ≥ сам≥ соб≥ створюють под≥бн≥ ситуац≥њ через невм≥нн€ п≥дтримувати спок≥йне, розм≥рене житт€. ÷≥ люди волод≥ють п≥двищеною працездатн≥стю, але в той же час саме про них можна сказати Ђзгор≥в на робот≥ї, так €к њхн€ п≥двищена активн≥сть може призвести до виснаженн€ енергетичних ресурс≥в.

Ћюди так званого адренал≥нового типу, потрапл€ючи в неспод≥вану дл€ себе ситуац≥ю емоц≥йноњ напруги, позбавл€ютьс€ можливост≥ прийн€ти правильне р≥шенн€, вони можуть розгубитис€ ≥ наробити помилок. јле в умовах стаб≥льност≥ њм притаманн≥ злагоджен≥ та продуман≥ д≥њ, њм подобаЇтьс€, коли все йде за планом, та й в≥дпочивати ≥ розслабл€тис€ вони теж вм≥ють вчасно.

≤снуЇ також зм≥шаний тип людей, у €ких нар≥вн≥ виробл€Їтьс€ €к адренал≥н (гормон тривоги), так ≥ норадренал≥н (гормон стаб≥льност≥). ÷≥ люди в≥др≥зн€ютьс€ емоц≥йною нест≥йк≥стю, вони легко зм≥нюють св≥й настр≥й, а д≥њ њх часто абсолютно непередбачуван≥.

ƒо €кого типу людей ви б не належали, пам'€тайте, що т≥ло маЇ певний запас ресурс≥в, €кий треба регул€рно поповнювати (наприклад, за допомогою ф≥зичних вправ) ≥ берегти.