—трахи ≥ фоб≥њ. „ому вони виникають ≥ €к њх подолати?
—трахи ≥ фоб≥њ. „ому вони виникають ≥ €к њх подолати?
—трахи ≥ фоб≥њ. „ому вони виникають ≥ €к њх подолати?

ѕочутт€ страху знайоме кожн≥й людин≥ ≥ не потребуЇ докладного опису. ” кожного з нас в житт≥ трапл€лис€ моменти, коли ми в≥дчували пан≥чний страх. јле чому де€к≥ люди в≥дчувають страх у менш≥й м≥р≥, а дл€ когось в≥н стаЇ пост≥йним супутником, перероджуючись в прихован≥ страхи ≥ фоб≥њ?

ѕсихолог≥€ страху

—трах — це нормальна реакц≥€ нашого емоц≥йного житт€, свого роду механ≥зм захисту, покликаний допомогти орган≥зму впоратис€ з≥ стресовою ситуац≥Їю. ¬чен≥ встановили, що вс≥ ми в≥дчуваЇмо страх по-р≥зному, бо страх маЇ р≥зноман≥тн≥ форми. –≥зний страх у батьк≥в ≥ д≥тей, флегматик п≥зн≥ше зрозум≥Ї св≥й страх, н≥ж холерик, але холерик уже через 2–3 хвилини буде знову спок≥йний, тод≥ €к флегматику може знадобитис€ чимало часу дл€ в≥дновленн€. ¬становлено, що худорл€в≥ люди сильн≥ше бо€тьс€, н≥ж огр€дн≥, част≥ше в≥дчувають страх песим≥сти, н≥ж оптим≥сти.

 оли ми в≥дчуваЇмо страх, то в≥н впливаЇ не т≥льки на нашу псих≥ку, а й на т≥ло: рухи сковуютьс€, а все т≥ло наче обм'€каЇ. ѕ≥д впливом страху залози внутр≥шньоњ секрец≥њ привод€тьс€ у стан внутр≥шньоњ готовност≥, робл€чи потужний викид адренал≥ну в кров, що позбавл€Ї нас спок≥йного стану. —аме в так≥ моменти в людин≥ прокидаютьс€ стародавн≥ ≥нстинкти - нападати першим або р€туватис€ втечею. ¬иб≥р вар≥анту залежить в≥д самооц≥нки.

—ам терм≥н «пан≥чний страх» бере свою назву в≥д ≥мен≥ давньогрецького бога л≥су Ч ѕана. «г≥дно з м≥фами, ѕан, €кий раптово з’€вл€вс€, всел€в наст≥льки сильний жах, що людина бездумно кидалас€ на втечу, не розбираючи дороги ≥ не усв≥домлюючи, що саме втеча може бути погибельний дл€ нењ.

‘об≥њ та њх ознаки

” нашому насиченому под≥€ми, людьми, предметами житт≥ з'€вилос€ безл≥ч нових вид≥в страху, в≥д €ких часто буваЇ важко позбутис€ Ч так народжуЇтьс€ вс≥м в≥домий стан, названий фоб≥Їю. —ьогодн≥ фоб≥њ Ч досить поширене €вище. Ћюди можуть бо€тис€ всього: павук≥в, висоти, замкнутого простору, смерт≥ ≥ нав≥ть Ї такий вид фоб≥њ €к Ђфобофоб≥€ї Ч бо€знь придбати €кусь фоб≥ю.

ќсновною ознакою фоб≥њ Ї уникненн€ ситуац≥њ, в €к≥й зазвичай з'€вл€Їтьс€ в≥дчутт€ страху або пан≥ки. ÷≥ почутт€ легко вп≥знаютьс€ за такими ознаками:

  • ѕрискорене серцебитт€,†
  • ѕочутт€ мл€вост≥, зац≥пен≥нн€,†
  • —пазми в горл≥, задуха,†
  • ѕередчутт€ непритомност≥,†
  • ’олодний п≥т,†
  • Ѕлювота або розлад шлунка,†
  • “≥ло перестаЇ слухатис€,†
  • ѕочутт€ того, що сходиш з розуму.

Ќа€вн≥сть чотирьох з цих ознак передбачаЇ на€вн≥сть фоб≥њ.

ѕричини страх≥в

„ому ≥ €к виникають страхи в нашому мозку, спробували встановити вчен≥ з ¬еликобритан≥њ. ¬икористовуючи комп'ютерне моделюванн€, вони спробували в≥дновити процеси, супутн≥ по€в≥ ≥ зникненню страху. ¬ одному з випуск≥в журналу Ђќбчислювальна Ѕ≥олог≥€ї ≤оанн≥с ¬лахос ≥ його колеги опубл≥кували статтю з по€сненн€ми того, що страхи, €к≥, здаЇтьс€, вже п≥шли, насправд≥ можуть залишатис€ у прихован≥й форм≥.

¬ивченн€ страх≥в показало, що причина њх наполегливост≥ в тому, що вони буквально глибоко пускають кор≥нн€. «иімунд ‘рейд встановив, що страх може бути реальним ≥ невротичним. ѕри цьому реальний страх виникаЇ €к нормальна реакц≥€ на сприйн€тт€ зовн≥шньоњ небезпеки. “акий страх Ї сигналом орган≥зму готуватис€ до захисту.

ƒе€к≥ досл≥дники вважають, що по€ва страху в багатьох життЇвих ситуац≥€х частково по€снюЇтьс€ психоанал≥зом Ч присутн≥сть в псих≥ц≥ €дра почутт€ страху, пов'€заного з найб≥льш ранн≥ми враженн€ми людини. ≤ найпершим враженн€м Ї акт народженн€, коли акумулюЇтьс€ ц≥лий комплекс неприЇмних вражень, друкуЇтьс€ в мозку €к прообраз смертельноњ небезпеки, ≥ саме так≥ враженн€ часто повторюютьс€ у людини €к стан страху.

—пираючись на психоанал≥з, можна сказати, що перший стан страху виник €к насл≥док в≥дд≥ленн€ в≥д матер≥.

Ќевротичний страх може бути дек≥лькох форм. ÷е може бути в≥льний страх Ч без причин, його ще називають Ђстрахом оч≥куванн€ї. ѕ≥д впливом цього страху люди завжди чекають найг≥ршого, живуть в оч≥куванн≥ б≥ди.

ƒруга форма невротичного страху Ї протилежною першою Ч вона, навпаки, пов'€зана з €кимось певним об'Їктом або ситуац≥Їю. ÷ей невротичний страх €краз ≥ породжуЇ р≥зного виду фоб≥њ: страх л≥тати на л≥таку, страх плазун≥в, страх захвор≥ти. ѕотрапл€ючи в певн≥ ситуац≥њ, ≥ здоров≥ люди нормально в≥дчувають страх, але фоб≥њ в≥др≥зн€ютьс€ ≥нтенсивн≥стю почутт€ страху, що виникаЇ, подолати його невротикам майже неможливо.

як побороти страх?

—ьогодн≥ психотерапевтами розроблено досить методик, €к≥ здатн≥ подолати будь-€кий вид наст≥льки неприЇмного в≥дчутт€ €к страх. якщо вами оволод≥ваЇ страх до чого-небудь, неважливо Ч до л≥така, до зам≥жж€, до перењзду Ч не обов'€зково в≥дразу б≥гти до психолога. ћожливо, ви й сам≥ зможете впоратис€ з≥ ситуац≥Їю, що склалас€.

ѕрактичний психолог  лючников —ерг≥й ёр≥йович, академ≥к –ос≥йськоњ академ≥њ природничих наук (–јѕЌ), рекомендуЇ розгл€нути св≥й страх €к би з боку. «а його методикою в момент страху можна спробувати у€вити окремо кожний напружений м'€з, скут≥ ноги, задуб≥л≥ руки, почути стук≥т свого серц€, в≥дчути хаос в голов≥. ј пот≥м подумки в≥д≥рвати себе в≥д цього зал€каного т≥ла ≥ р≥шуче сказати соб≥: Ђ—трах Ч це не я!ї

ћожна у€вити соб≥ св≥й страх у форм≥ чогось, що можна легко зруйнувати, знищити або того, що саме здатне зникнути (наприклад, хмарки, €ка випаровуЇтьс€).

ћожуть знайтис€ см≥ливц≥, €к≥ скажуть, що кращий зас≥б подолати страх Ч взагал≥ н≥чого не бо€тис€. јле вони будуть не прав≥, тому що в≥дсутн≥сть взагал≥ будь-€ких хвилювань ≥ тривог Ч це €вна ознака псих≥чного розладу.