„и стане л≥куванн€ стовбуровими кл≥тинами пор€тунком дл€ людства?
„и стане л≥куванн€ стовбуровими кл≥тинами пор€тунком дл€ людства?
„и стане л≥куванн€ стовбуровими кл≥тинами пор€тунком дл€ людства?

—учасна медицина семимильними кроками просуваЇтьс€ вперед, пропонуючи ≥нновац≥йн≥ методи л≥куванн€ вс≥л€ких захворювань. ѕричому число методик зростаЇ пропорц≥йно зростанню по€ви нових хвороб та видозм≥ни вже давно знайомих. ¬ останн≥ к≥лька рок≥в жвава дискус≥€ ведетьс€ навколо л≥куванн€ стовбуровими кл≥тинами. ѕрихильники кл≥тинноњ медицини стверджують, що з њх допомогою можна вил≥кувати будь-€ку хворобу, в той же час поширюютьс€ ≥ недобр≥ чутки про застосуванн€ даноњ методики ≥ нав≥ть про њњ неетичн≥сть. ўоб зрозум≥ти принцип д≥њ стовбурових кл≥тин на орган≥зм людини, потр≥бен час. ј нам варто дл€ початку просто знати, що собою €вл€ють ц≥ чар≥вн≥ кл≥тини.

ўо таке стовбуров≥ кл≥тини?

—товбуров≥ кл≥тини можна вважати «прокл≥тинами», тобто вони з'€вл€ютьс€ у ембр≥она ще до по€ви справжн≥х кл≥тин. « стовбурових кл≥тин формуютьс€ вс≥ органи ≥ тканини, вони м≥ст€тьс€ в пуповинн≥й кров≥ новонароджених. ¬чен≥ встановили, що найб≥льша к≥льк≥сть стовбурових кл≥тин знаходитьс€ в к≥стковому мозку дорослоњ людини, а також вони були ви€влен≥ в м'€зах, шк≥р≥, жиров≥й тканин≥ та ≥нших органах.†

ќсновна користь стовбурових кл≥тин в њх здатност≥ зам≥нювати собою пошкоджен≥ тканини ≥ трансформац≥њ в необх≥дну кл≥тку. ќтримуючи в≥д центральноњ нервовоњ системи сигнал про проблему в будь-€кому м≥сц≥ орган≥зму, вони по кровоносних судинах спр€мовуютьс€ до цього м≥сц€ ≥ зал≥ковують будь-€ку рану, стаючи печ≥нковою, серцевою, м'€зовою або ≥ншою кл≥тиною.

«в≥дки берутьс€ стовбуров≥ кл≥тини?

Ќародженн€ кожноњ людини почалос€ з≥ злитт€ двох кл≥тин — сперматозоњда та €йцекл≥тини†Ч†в зиготу. ƒал≥ зигота д≥литьс€ на ≥нш≥ кл≥тини, головна функц≥€ €ких†Ч†передача генетичного матер≥алу в наступн≥ кл≥тинн≥ покол≥нн€. —аме ц≥ кл≥тини вчен≥ ≥ називають стовбуровими, з них розвиваютьс€ вс≥ ≥нш≥ високодиференц≥йован≥ кл≥тини орган≥зму. ѕо м≥ру розвитку ембр≥она кожна кл≥тина отримуЇ своЇ призначенн€: одн≥ здатн≥ стати т≥льки нервовими, ≥нш≥ - т≥льки м'€зовими ≥ т.д. јле залишаютьс€ кл≥тини, в≥льн≥ в≥д даного розпод≥лу, €к би на запас, €к≥ надал≥ виконують роль Ђшвидкоњ допомогиї ≥ стають необх≥дн≥ в раз≥ поразки спец≥ал≥зованих кл≥тин.

ѕри народженн≥ орган≥зм новонародженого маЇ близько 50 м≥ль€рд≥в стовбурових кл≥тин, €к≥ мають властив≥сть регул€рно оновлюватис€. ¬с€ проблема в тому, що запас таких чудо-кл≥тин в нашому орган≥зм≥ небезмежний ≥ настаЇ момент, коли уражен≥ д≥л€нки вже н≥чим зам≥нити. јле €кщо штучним шл€хом ввести стовбуров≥ кл≥тини в орган≥зм, то ц≥лком реально поправити здоров'€ ≥ нав≥ть продовжити житт€.

¬ченим вдалос€ виростити стволов≥ кл≥тини ≥ трансплантувати њх в кровоносну систему людини. Ќав≥ть б≥льше, багато хто з них розкрив секрет, €к за допомогою стовбурових кл≥тин продовжити молод≥сть. ÷е стало результатом того, що по всьому св≥ту поширилис€ центри, що пропонують своњм пац≥Їнтам помолод≥ти на пару дес€тк≥в рок≥в за допомогою стовбурових кл≥тин.

ўе одне в≥дкритт€ стосуЇтьс€ стовбурових кл≥тин к≥сткового мозку, €к≥ ще називають стромальними. ¬и€вилос€, що €кщо Ђтканинн≥ї кл≥тини в≥дновлюють т≥льки конкретн≥ пошкоджен≥ кл≥тини (м'€зов≥†Ч†дл€ м'€з≥в, к≥стков≥†Ч†дл€ к≥сток), то стромальн≥ кл≥тини ун≥версальн≥. ѕотрапл€ючи у вогнище ураженн€, вони перетворюютьс€ саме в спец≥ал≥зован≥ кл≥тини, здатн≥ зам≥нити загибл≥.  р≥м того, вчен≥ навчилис€ вирощувати необх≥дну к≥льк≥сть стромальних кл≥тин всього лише з одн≥Їњ такоњ кл≥тини.

¬ченими були проведен≥ численн≥ експерименти, в ход≥ €ких стовбуров≥ кл≥тини довели свою здатн≥сть вил≥ковувати б≥льше ста р≥зних хвороб, серед €ких так≥ складн≥ €к п≥сл€≥нфарктна серцева недостатн≥сть, цироз печ≥нки, серйозн≥ захворюванн€ ÷Ќ—.

як отримують стовбуров≥ кл≥тини?

Ќезважаючи на справжн≥й ≥нформац≥йний бум щодо нових технолог≥й л≥куванн€ за допомогою стовбурноњ медицини, виростити ц≥ сам≥ кл≥тини не так-то просто. як правило, при необх≥дност≥ використовуютьс€ донорськ≥ стволов≥ кл≥тини, €к≥ часто ви€вл€ютьс€ несум≥сними з тканинами пац≥Їнта ≥ використовувати њх неможливо. Ќа сьогодн≥шн≥й день ≥снуЇ дек≥лька способ≥в отриманн€ стовбурових кл≥тин:

  • ¬ласн≥ стовбуров≥ кл≥тини, отриман≥ з к≥сткового мозку таза, де њх найб≥льше. «а допомогою пункц≥њ кл≥тини вит€гуютьс€, пот≥м в лаборатор≥њ спец≥ально актив≥зуютьс€ ≥ ввод€тьс€ назад.
  • ѕуповинна кров, з≥брана в момент народженн€ дитини.  ров беретьс€ з пуповини ≥ м≥ститьс€ в спец≥альне сховище, надал≥ стовбуров≥ кл≥тини можна використовувати дл€ в≥дновленн€ практично будь-€коњ пошкодженоњ тканини ц≥Їњ людини, а також ≥нших пац≥Їнт≥в за умови сум≥сност≥. —ьогодн≥ такий метод Ї найприйн€тн≥шим з погл€ду морал≥ ≥ здоров'€ людини.
  • ўе одне джерело†Ч†абортивний матер≥ал 9–12 тижн≥в ваг≥тност≥. ÷ей метод маЇ безл≥ч юридичних ≥ етичних перешкод, хоч ≥ Ї найпоширен≥шим. јле, кр≥м того, в цьому випадку ≥снуЇ небезпека в≥дторгненн€ трансплантат≥в, зараженн€ в≥русним гепатитом, —Ќ≤ƒом та ≥н.
  • Ќаука пропонуЇ отримувати власн≥ стовбурн≥ кл≥тини, вирощуючи њх за допомогою ц≥бр≥дних технолог≥й (злитт€ €йцекл≥тини тварин з людським ƒЌ ), а також клонуванн€. јле у таких методик ≥снуЇ величезна арм≥€ противник≥в, €ка аргументуЇ св≥й протест неетичн≥стю даного п≥дходу.

—товбуров≥ медицина здатна стати майбутн≥м людства. јле поки що вс≥ сторони впливу стовбурових кл≥тин на наш орган≥зм не вивчен≥, про це за€вило ћ≥жнародне товариство з досл≥дженн€ стовбурових кл≥тин (ISSCR).  ожна кл≥н≥ка, що пропонуЇ л≥куванн€ стовбуровими кл≥тинами, може лише запропонувати пац≥Їнтам вз€ти участь у кл≥н≥чних випробуванн€х, при цьому вона зобов'€зана мати оф≥ц≥йний дозв≥л на проведенн€ под≥бних досл≥джень.