Всі ми бажаємо щастя і здоров'я нашим дітям і для розвитку їх особистості обираємо різні методи виховання. Хтось вважає, що дітям треба дати свободу і ні в чому не обмежувати, інші, навпаки, тримають своє чадо в їжакових рукавицях, щоб не розбалувати, а треті взагалі пускають на самоплив процес дорослішання дитини, вважаючи, що набиті самостійно шишки принесуть більше користі. У яких же батьків, зрештою, виростає гармонійно розвинута, психічно і фізично здорова дитина?

Дійсно, щоб дитина стала самостійною, яка знає, як добиватися життєвих цілей і просто цікавою особистістю, мало її правильно годувати, одягати, віддавати в спортивні секції або творчі гуртки, величезне значення має наше ставлення до неї як до людини. Дуже часто саме правильна поведінка батьків стає основою подальшої долі дитини.

Отже, є категорія батьків, що дотримується консервативного виховання дітей у строгості. Можливо, доля правди в такій методиці є, але всьому є і своя межа. Іноді необхідно виходити за звичні рамки і згадати про такі прийоми виховання як похвала. Це не означає, що хвалити треба за кожну вдало виконану дію, бо з часом може розвинутися залежність від похвали, і малюк вже нічого не захоче робити без схвалення. Розумні батьки завжди знають, у який саме момент застосувати похвалу, яка тільки допоможе вдосконалюватися.

Є чимало батьків, які можуть зізнатися собі в тому, що хоча б раз порівнювали свою дитину з іншою, яка, наприклад, краще вчиться, або швидше бігає, або почерк у неї акуратніший. Звичайно, батьки при цьому переслідують тільки позитивні цілі, немов показуючи дитині, яким би вони хотіли її бачити. Але сам малюк сприймає таке порівняння як сигнал про те, що він не такий хороший, тому не дуже подобається батькам. Така поведінка може стати причиною всіляких комплексів і заниженої самооцінки, що негативно відіб'ється на його подальшому житті. Сама ж дитина може вибрати одну з двох ліній поведінки: або почати намагатися відповідати «планці», яку висувають перед ним батьки, або проявити реакцію відторгнення, тобто все робити навпаки. У першому випадку ви виростите особистість, готову все робити в задоволення іншим, але не собі, а другий випадок дасть вам бунтаря, який навіть звичайні дії батьків почне сприймати ворожо.

Мудрі батьки завжди пам'ятають, що вчинки, успіх і настрій дитини багато в чому залежать від її самооцінки, а тому виберуть золоту середину у вихованні.