ƒитина у "паралельному св≥т≥"
ƒитина у "паралельному св≥т≥"
ƒитина у "паралельному св≥т≥"

¬≥дх≥д в≥д реальност≥ у св≥т власних переживань, крайн€ форма само≥зол€ц≥њ, б≥дн≥сть вираженн€ емоц≥й, неадекватне реагуванн€ ≥ деф≥цит соц≥альноњ взаЇмод≥њ — все це в≥дм≥нн≥ риси аутизму, загадкового комплексу псих≥чних ≥ повед≥нкових розлад≥в.

јутизм, важкий ≥ псих≥чний розлад, Ч зростаюча св≥това проблема. ” —Ўј вона вже набула форм еп≥дем≥њ. ¬чен≥ вважають, що в≥д раннього дит€чого аутизму («јутичн≥сть», в≥д грецького Ч Ђсамї) страждаЇ кожна сота людина. «ахворюванню характерний великий спектр розлад≥в Ч в≥д пом≥рних проблем у сп≥лкуванн≥ до важких стан≥в, при €ких хвор≥ не здатн≥ виконувати прост≥ д≥њ ≥ нав≥ть розмовл€ти. ƒл€ аутизму характерно аномальний розвиток вс≥х областей псих≥ки: ≥нтелектуальноњ та емоц≥йноњ сфер, сприйн€тт€, уваги, моторики, мови, пам'€т≥. ‘ах≥вц≥ вид≥л€ють три основн≥ област≥, в €ких аутизм про€вл€Їтьс€ найб≥льш виражено: мова ≥ комун≥кац≥€, у€ва ≥ емоц≥йна сфера, соц≥альна взаЇмод≥€.

–€д вчених вважають, що аутизм не Ї псих≥атричноњ хворобою, це комплекс б≥олог≥чних порушень в орган≥зм≥. Ќа њхню думку, вважати, що д≥ти з аутизмом Ї псих≥чно неповноц≥нними Ч помилково. ƒитина псих≥чно здорова, але живе €к би в паралельному св≥т≥. ѓх св≥т дл€ б≥льшост≥ людей не доступний. ƒ≥ти дивл€тьс€ Ђвсередину себеї ≥ закрит≥ дл€ сп≥лкуванн€. ÷е не даЇ можливост≥ дитин≥ сп≥лкуватис€ з оточуючими, навчатис€, розвивати навички, необх≥дн≥ дл€ повноц≥нного перебуванн€ в соц≥ум≥. “ак≥ д≥ти в≥дстають у розвитку. «астосуванн€ псих≥атричних л≥к≥в ще б≥льше закриваЇ його в≥д зовн≥шнього св≥ту ≥ з часом в≥н може перетворитис€ на Ђрослинуї.

≤снуЇ р€д теор≥й, що по€снюють причини виникненн€ аутизму, але, жодна з них повн≥стю не розкриваЇ суть проблеми. ƒо того ж аутизм част≥ше вражаЇ хлопчик≥в (серед хлопчик≥в к≥льк≥сть страждаючих в≥д аутизму в чотири рази вища, н≥ж серед д≥вчаток). ћ≥жнародна група вчених п≥д кер≥вництвом доктора ƒжона ¬≥нсента з ÷ентру залежностей ≥ псих≥чного здоров'€ в “оронто вважаЇ, що причиною цьому Ч зм≥нений ген в чолов≥ч≥й ’ хромосом≥. ¬они вивчили специф≥чн≥ гени у 3000 людей, €ким поставили д≥агноз Ч аутизму, а також у 246 ос≥б, €к≥ мають р≥зн≥ ≥нтелектуальн≥ в≥дхиленн€. ќтриман≥ дан≥ пор≥вн€ли з генами б≥льш н≥ж 10 000 ос≥б з контрольноњ групи. ¬чен≥ ви€вили, що мутац≥њ гена PTCHD1 (представл€Ї собою нейроб≥олог≥чну траЇктор≥ю, €ка визначаЇ розвиток людського ембр≥она) пов'€зан≥ з≥ спадковими формами аутизму та ≥нтелектуальними розладами у приблизно 1% людей з першоњ групи. ” друг≥й контрольн≥й груп≥ цей зв'€зок не було ви€влено. ÷е досл≥дженн€ дозвол€Ї припустити, що мутац≥њ м≥сц€ розташуванн€ PTCHD1 значною м≥рою пов'€зан≥ з аутизмом. ‘ах≥вц≥ також звернули увагу на факт, що цей ген, €к правило, розташований в одиничн≥й ’ хромосом≥ у чолов≥к≥в.

Ќа жаль, причина виникненн€ аутизму залишаЇтьс€ загадкою, в той же час ранн≥й початок л≥куванн€ хвороби даЇ непоган≥ результати. ѕроблема в тому, щоб ви€вити хворобу на ранн≥х стад≥€х, задовго до того, €к вона викличе непоправн≥ психолог≥чн≥ порушенн€. ƒ≥агноз у б≥льшост≥ випадк≥в ставитьс€ надто п≥зно ≥ внасл≥док цього хвороба практично не п≥ддаЇтьс€ л≥куванню. ” той же час британськ≥ вчен≥ з ≤мперського коледжу в Ћондон≥ за€вили, що розробили методику, €ка дозвол€Ї перехопити аутизм нав≥ть у шестим≥с€чних д≥тей. «робити цю хворобу попереджуючою, на њхню думку, може новий тест на аутизм. ” ход≥ досл≥джень британськ≥ ескулапи звернули увагу, що д≥ти з ранн≥м дит€чим аутизмом страждають в≥д особливого розладу кишечника. ÷е розлад легко ви€вити за допомогою простого анал≥зу сеч≥. Ђ” д≥тей з ранн≥м дит€чим аутизмом Ї досить незвичайн≥ кишков≥ м≥кроби, €к≥ ми можемо ви€вити задовго до повноц≥нного про€ву основного захворюванн€. ” цьому випадку аутизм може стати попереджуючим хвороб≥ ї, Ч сказав автор досл≥дженн€ професор ƒжерем≥ Ќ≥колсон.

ќснова усп≥шного л≥куванн€ Ч з'€суванн€ причин аутизму, що зробити дуже складно. –озр≥зн€ють б≥льше дес€тка основних кл≥н≥чних про€в≥в аутизму, а €кщо врахувати вс≥ њх поЇднанн€, то виникають сотн≥ вар≥ант≥в. “ому не ≥снуЇ ун≥версального методу його л≥куванн€. ƒо того ж л≥ки, €к≥ пригн≥чують псих≥ку, х≥м≥чн≥ снод≥йн≥ препарати не л≥кують причин аутизму.

јмериканськ≥ вчен≥, наприклад, дл€ л≥куванн€ молодих людей, €к≥ страждають в≥д аутичних спектральних розлад≥в, використовують Ђгормони любов≥ї. “ак називають гормони, €к≥ виробл€Ї орган≥зм п≥д час зан€ть сексом ≥ при пологах.

ћолод≥ люди у в≥ц≥ в≥д 18 рок≥в ≥ старше, €к≥ страждають аутизмом прот€гом 12 тижн≥в отримували назальний окситоцин. ‘ах≥вц≥ в≥дзначили, що застосуванн€ препарату ≥стотно скоротили про€ви пац≥Їнтами повторюваноњ повед≥нки. ћолод≥ люди по тону голосу свого сп≥врозмовника, змогли значно краще розр≥зн€ти гн≥в чи рад≥сть. Ђ” перший раз ми добилис€ того, щоб де€к≥ аутичн≥ стану п≥ддавалис€ л≥куванню ≥ реагували на ньогої, Ч за€вив доктор ≈р≥к ’олландер, голова оп≥кунськоњ ради та голова в≥дд≥ленн€ псих≥атр≥њ в Ўкол≥ медицини ћаунт-—инай при  оледж≥ медицини ≥мен≥ јльберта ≈йнштейна. ¬≥н вважаЇ, що незалежно в≥д в≥ку пац≥Їнта, дози окситоцину можуть покращувати виробленн€ соц≥альних зв'€зк≥в ≥ знизити виражен≥сть повторюваного повед≥нки.

“акож оптим≥стичних результат≥в серед пац≥Їнт≥в аналог≥чноњ в≥ковоњ групи вдалос€ дос€гти в результат≥ введенн€ њм внутр≥шньовенних ≥н'Їкц≥й пептид≥в (пептид Ч це речовина, в €кому молекули будуютьс€ в ланцюг з певноњ к≥лькост≥ ам≥нокислот, з'Їднаних м≥ж собою за допомогою пептидних зв'€зк≥в).