√ени та генетичне л≥куванн€
√ени та генетичне л≥куванн€

‘антастична ≥де€ почути св≥й особистий генетичний код вже реальн≥сть, а революц≥йне в≥дкритт€ вчених, можливо, покладе початок епос≥ ≥ндив≥дуального, генетичного л≥куванн€.

ћелод≥€ житт€

” буд≥вл≥  орол≥вського медичного товариства Ќовий Ћондонський хор виконав п'Їсу «јлел≥» засновану на генетичних кодах виконавц≥в.

‘антастична ≥де€ почути св≥й особистий генетичний код належить британському л≥карю-анестез≥ологу ≈ндрю ћорл≥. ¬≥н порахував, що молекулу ƒЌ  не обов'€зково зображувати у вигл€д≥ складноњ х≥м≥чноњ формули. ƒЌ  людини складаЇтьс€ з чотирьох р≥зних х≥м≥чних комб≥нац≥й ≥ доктор ћорл≥, €кий захоплюЇтьс€ генетикою, вир≥шив закр≥пити за кожним елементом певну ноту. ÷итозин — нота «до», адан≥н — «л€», тим≥н — «ми», гуан≥н — «с≥ль». ѕерш≥ букви в назв≥ нуклеотид≥в п≥дказали латинськ≥ екв≥валенти «до», «л€», «м≥», ≥ «соль» — —, ј, E ≥ G.

—воЇю ≥деЇю доктор под≥ливс€ з≥ своњм шк≥льним другом, в≥домим музичним експериментатором, композитором ћайклом зевом √ордоном. ƒруз≥ склали ноти, ≥ вийшла мелод≥€ житт€. ¬они умовили сорок учасник≥в хору здати зразки ƒЌ  дл€ розшифровки, а пот≥м њх виконати (кожен учасник виконав парт≥ю власного генетичного коду). “ак ≥ вийшло музичний тв≥р «јлел≥», створене дл€ хорового сп≥ву. ћайклу довелос€ трохи «п≥дрепет≥ровати», але в той же час молекула зазвучала досить гармон≥йно.

«÷≥ чотири ноти можна не т≥льки збудувати в просту тему, а й перетворити на складн≥ ритм≥чн≥ ф≥гури, красив≥ акорди. ќснова музики - генетичний код, а навколо - музичн≥ конструкц≥њ!», — розпов≥в композитор. –озшифровка зразк≥в ƒЌ  учасник≥в хору допоможе зрозум≥ти, чи в≥др≥зн€ютьс€ на генетичному р≥вн≥ сп≥ваки в≥д решти людей. «я думаю, ми т≥льки зараз п≥дходимо до розум≥нн€ того, що робить людину художником, народжуЇ музику в його голов≥. ÷≥ експерименти генетик≥в т≥льки на перший погл€д здаютьс€ фантастикою», — сказав регент хору ƒжеймс ¬≥кс.

ћайбутнЇ медицини — у наших геномах

” той час €к англ≥йц≥ виконували парт≥ю власного генетичного коду, в ход≥ в≥дразу двох досл≥джень вчен≥ швидко просканували ƒЌ  пац≥Їнт≥в. ƒосл≥дженн€ проводилис€ з метою знайти причину хвороби людей. ¬≥дкритт€ в недалекому майбутньому може покласти початок епос≥ ≥ндив≥дуального, генетичного л≥куванн€.

якщо ран≥ше медики чекали, щоб про€вилис€ симптоми недуг, то читанн€ ƒЌ  дозволить з'€сувати ступ≥нь ризику розвитку хвороби ≥ тим самим њњ не допустити. ¬аш л≥кар зможе швидко перегл€нути 20–25 тис€ч ген≥в новонародженого ≥ передбачити, чи буде в≥н страждати в≥д будь-€ких генетичних розлад≥в. ћожна буде швидко визначати людей, що успадкували п≥двищений ризик розвитку захворювань серц€, д≥абету або раку. ћедики зможуть запропонувати р≥зну проф≥лактичну терап≥ю, коригуванн€ д≥Їт, а також проходити через спец≥альн≥ додатков≥ огл€ди. ‘ах≥вц≥ вважають, що завд€ки геномн≥й медицин≥ вдастьс€ у багато раз≥в знизити передчасну смертн≥сть.

¬≥домий генетик, голова ÷ентру л≥куванн€ внутр≥шн≥х розлад≥в при дит€чому госп≥тал≥ медичного центру ћонтеф≥оре доктор –оберт ћер≥он вважаЇ, що завд€ки швидкому скануванню ƒЌ  медицина перейде на б≥льш високий щабель. —ьогодн≥ генома анал≥з коштуЇ близько 50 тис. долар≥в, але експерти стверджують, що в недалекому майбутньому в≥н буде обходитис€ всього в 5 тис. долар≥в.

«’очу сказати тим, хто вважаЇ варт≥сть под≥бних анал≥з≥в занадто високою. ѕровести генома анал≥з д≥йсно дорого, але ж вам знадобитьс€ зробити це всього один раз у житт≥! √еном людини не зм≥нюЇтьс€ з в≥ком, це не р≥вень холестерину ≥ не тиск, мон≥торинг €кого треба вести кожен день», — сказав ƒиректор ÷ентру геномноњ медицини при ≤нститут≥ вивченн€ людського генома ’аман доктор ƒжеффр≥ ¬енс. ¬≥н вважаЇ, що коли анал≥з буде доступний б≥льшост≥ людей, тод≥ медицина перестане в≥дбивати атаки хвороби, а почне нападати першою.

¬чен≥, €к≥ сто€ть на чол≥ проекту «Ћюдський геном» вважають, що вже через 10 рок≥в дл€ багатьох людей стане доступною персон≥ф≥кована медицина. «якщо через дес€ть рок≥в б≥льш≥сть жител≥в розвинених крањн св≥ту не отримають своњ розшифрован≥ геноми на руки, то € буду дуже здивований ≥ розчарований. ¬арт≥сть ц≥Їњ розшифровки падаЇ, не здивуюс€, коли рок≥в через п'€ть за цей анал≥з будуть брати менше тис€ч≥ долар≥в. ƒумаю, що таке пад≥нн€ ц≥н знаменуЇ собою етап, коли под≥бн≥ анал≥зи стануть доступн≥ переважн≥й б≥льшост≥ людей. ≤ не потр≥бно буде брати н≥€ких анал≥з≥в кров≥. Ћ≥карю достатньо кл≥кнути мишкою по екрану мон≥тора ≥ подивитис€, €к≥ дози л≥к≥в п≥дход€ть дл€ ц≥Їњ людини ≥ €к≥ поб≥чн≥ ефекти йому загрожують», — прогнозуЇ голова Ќац≥онального ≥нституту здоров'€ —Ўј ‘ренс≥с  олл≥нс. Ѕудемо спод≥ватис€, що ”крањна за ц≥ роц≥ зд≥йснить прорив у вс≥х сферах, ≥ ми ув≥йдемо до числа обраних.

≤ ф≥тнес не допоможе

” кожного п'€того земл€нина, а це б≥льше м≥ль€рда чолов≥к, в орган≥зм≥ присутн≥й ген, €кий практично зводить нан≥вець вправи в спортзал≥. ѕричина зайвоњ ваги — спадков≥сть.

“акий висновок зробила об'Їднана група досл≥дник≥в з 14 ≥нститут≥в та наукових центр≥в по всьому св≥ту. ¬ експеримент≥ вз€ли участь 600 добровольц≥в. Ћюди займалис€ досить ефективною аеробною вправою — крутили педал≥. ѕот≥м вчен≥ перев≥рили чи в≥дбулис€ пол≥пшенн€. ¬ учасник≥в експерименту вим≥рювали к≥льк≥сть кисню, €кий вони поглинали. ÷е в≥дм≥нний ≥ндикатор того, з €кою потужн≥стю серце качаЇ кров. “аким чином, можна з високим ступенем точност≥ передбачити €к довго, в здоров'њ чи н≥, проживе чолов≥к. ѕ≥сл€ цього вчен≥ пор≥вн€ли ƒЌ  добровольц≥в. ¬они ви€вили 30 ген≥в, що впливають на прийом кисню, а р≥зниц€ в 11 генах пр€мо впливала на перспективи учасник≥в ефективно займатис€ ф≥тнесом ≥ наростити «кубики» преса.  омб≥нац≥€ ген≥в, що заважала людин≥ зб≥льшувати поглинанн€ кисню, €к би сильно в≥н при цьому не обертав педал≥, була у кожного п'€того випробуваного.

¬чен≥ збираютьс€ розробити спец≥альний анал≥з кров≥, €кий дозволить в≥дстежувати ц≥ гени. ѕлануЇтьс€, що вже через три роки можна буде скористатис€ розробкою. ≤ в той же час зан€тт€ ф≥зкультурою ≥ активний спос≥б житт€ ще н≥кому не зашкодив, а б≥г, п≥ш≥ прогул€нки ≥ велосипедний спорт зб≥льшують можливост≥ нашого т≥ла поглинати кисень ≥ тим самим знижують ризик захворювань.