–озв≥нчанн€ м≥ф≥в про ¬≤Ћ-≥нфекц≥ю
–озв≥нчанн€ м≥ф≥в про ¬≤Ћ-≥нфекц≥ю
 –озв≥нчанн€ м≥ф≥в про ¬≤Ћ-≥нфекц≥ю

¬ к≥нц≥ 70-х рок≥в ≥нформац≥€ про ¬≤Ћ ≥ —Ќ≤ƒ набула широкого поширенн€, њх назвали чумою XX стол≥тт€. Ќа сьогодн≥шн≥й день про ¬≤Ћ сказано ≥ написано вже ст≥льки, що сусп≥льство повинно адекватно оц≥нювати факт присутност≥ хвороби в житт≥. “им не менш, до цих п≥р мають м≥сце де€к≥ дивно безглузд≥ ≥ шк≥длив≥ м≥фи. ƒо реч≥, одним з них Ї м≥ф про щепленн€. Ќа жаль, щепленн€ в≥д ¬≤Ћ не ≥снуЇ, але своЇр≥дною вакциною може служити ≥нформац≥€. «нанн€ допоможуть звести нан≥вець ризик зараженн€ ≥ подолати страх перед ¬≤Ћ.

—пробуЇмо розв≥€ти к≥лька найпоширен≥ших м≥ф≥в.

ћ≥ф 1 - ¬≤Ћ-≥нфекц≥Їю можна заразитис€ побутовим шл€хом: через слину, п≥т, сльози

¬≤Ћ не передаЇтьс€ побутовим шл€хом. Ќим не можна заразитис€ при кашл≥, чханн≥, рукостисканн≥, об≥ймах. ¬≥рус не живе у зовн≥шньому середовищ≥ ≥ швидко руйнуЇтьс€ в пов≥тр≥. —ередовище його проживанн€ - р≥дини орган≥зму: кров, сперма, ваг≥нальний секрет, грудне молоко. ” дуже маленьк≥й концентрац≥њ в≥н присутн≥й в слин≥, пот≥ ≥ сеч≥. ƒл€ зараженн€ вистачаЇ крапл≥ кров≥ на к≥нчику голки, ≥ така ж к≥льк≥сть в≥русу м≥ститьс€ в чотирьох л≥трах слини, 150 л поту, а сл≥з в цьому випадку потр≥бен ц≥лий басейн. “ому ¬≤Ћ-негативн≥ ≥ ¬≤Ћ-позитивн≥ люди в сусп≥льств≥ абсолютно р≥внозначн≥. јле друг≥ повинн≥ дотримуватис€ свого медикаментозного режиму, хоча ≥ це особиста справа кожного. Ѕагато ж хто не розлучаЇтьс€ з л≥ками в≥д алерг≥њ або цукрового д≥абету, ≥ на оточуючих це н≥€к не позначаЇтьс€.

ћ≥ф 2 - ¬≤Ћ можна придбати в громадських м≥сц€х: транспорт≥, саун≥, басейн≥

’лоруванн€, €ке застосовуЇтьс€ в басейнах, вбиваЇ в тому числ≥ ≥ ¬≤Ћ. ≤ нав≥ть €кщо в≥рус не був убитий, в вод≥ в≥н знаходитьс€ в низьк≥й концентрац≥њ, що виключаЇ зараженн€. ј людська шк≥ра Ї над≥йним захисним бар'Їром в≥д в≥русу. ™ один спос≥б роздобути ¬≤Ћ в басейн≥ - зайн€тис€ в ньому сексом без презерватива. ѕредмети, що оточують нас, - од€г, посуд, пост≥льна б≥лизна тощо - абсолютно безпечн≥.

ћ≥ф 3 - ¬≤Ћ-позитивних д≥тей необх≥дно ≥золювати в спец≥ал≥зован≥ дит€ч≥ установи

” всьому св≥т≥ ¬≤Ћ-позитивн≥ д≥ти в≥дв≥дують звичайн≥ школи ≥ дит€ч≥ сади, так €к, повторимос€ ще раз, - ¬≤Ћ побутовим шл€хом не передаЇтьс€. ј питанн€ типу: Ђј раптом в≥н мого вкусить?ї, - просто дурне. ѕо-перше, д≥ти кусають один одного не так часто, €к думають де€к≥ батьки. ѕо-друге, за всю ≥стор≥ю ¬≤Ћ випадку передач≥ в≥русу таким шл€хом ще не було заф≥ксовано.

ћ≥ф 4 - дитина ¬≤Ћ-позитивноњ матер≥ обов'€зково заражена

÷е самий переб≥льшений м≥ф з ус≥х. Ѕагато хто думаЇ, що пл≥д заразитьс€ п≥д час виношуванн€, п≥д час полог≥в ≥ при вигодовуванн≥. јле статистика показуЇ, що €кщо ж≥нка п≥д час ваг≥тност≥ не знаЇ про св≥й ¬≤Ћ-позитивний статус ≥ не вживаЇ жодних заход≥в, то ризик зараженн€ дитини становить 20-30%. јле застосуванн€ спец≥альних против≥русних препарат≥в п≥д час ваг≥тност≥ та годуванн€ звод€ть ризик до 1-5%.

ћ≥ф 5 - презерватив пропускаЇ в≥рус кр≥зь пори в латекс≥

 ÷ей обивательський м≥ф можна розв≥€ти ≥нформац≥Їю про те, що в≥рус знаходитьс€ в р≥динах орган≥зму, €к≥ €к раз ≥ не пропускаЇ презерватив, в≥рус не просочуЇтьс€ через цю перешкоду. јле такий захист все одно не може бути 100% - презерватив може порватис€ або сповзти при невм≥лому користуванн≥. јле все одно ефективн≥сть такого захисту висока.

¬се вище перераховане говорить про те, що ¬≤Ћ - не безконтрольна еп≥дем≥€, ≥ сусп≥льство розумних людей ц≥лком може протисто€ти њй. ј ¬≤Ћ-≥нфекц≥€ - не вирок, њњ вже перевели з розр€ду смертельних в хрон≥чн≥ захворюванн€.

≤ все ж кожна сучасна людина в ц≥л€х власного ≥нформуванн€ повинна здати анал≥з на ¬≤Ћ.


09.11.2016