Цю рослина вирощують з незапам'ятних часів. Ще за 2000 років до нашої ери її знали стародавні греки і римляни. Найбільшого поширення морква отримала в XVI столітті.

До речі, в стародавні часи морква була не червоною або помаранчевою, а жовтою, і не такою солодкою і соковитою. І лише шляхом тривалої селекції різних видів дикої моркви вдалося вивести сучасну культуру.

У нашому раціоні морква має неабияке значення як джерело вуглеводів, біологічно активних речовин і мінеральних сполук. У коренеплодах моркви міститься багато клітковини, яка не тільки активізує перистальтику кишечника, але і сприяє виведенню холестерину з організму. За своєю калорійностю і легкостю перетравлення морква може змагатися хіба що з картоплею.

Морква - полівітамінна культура. Вона багата каротином, який перетворюється на вітамін А. Цей вітамін підвищує опірність організму до інфекційних захворювань. Зменшення його в сітківці ока призводить до зниження зору людини. Нестача вітаміну А викликає спочатку нічну, а потім «курячу» сліпоту, а може викликати і повну втрату зору.

Вітамін А вкрай необхідний вагітним жінкам і дітям, яким необхідно рости і розвиватися. Особливо вітамін А необхідно рекомендувати людям, робота яких пов'язана з напругою зору, а також тим, хто відчуває загальний занепад сил. При щоденному вживанні свіжої потертій моркви людина додає у вазі.

Морквяний сік називають королем овочевих соків. Він добре поєднується з усіма іншими соками, корисними дітям та людям похилого віку.

Настій з насіння і сік моркви дають хворим з каменями в жовчному міхурі, для виведення піску і зняття болю при геморої.

28.08.2016