як емоц≥њ визначають наше здоров'€?
як емоц≥њ визначають наше здоров'€?
як емоц≥њ визначають наше здоров'€?

Ћюдина - ≥стота емоц≥йна. јле часто емоц≥њ впливають не т≥льки на наш≥ взаЇмини з оточуючими, а й на стан здоров'€. —пробуЇмо роз≥братис€, €к найшк≥длив≥ш≥ емоц≥њ п≥дривають наше здоров'€.

÷ин≥зм

÷ин≥чн≥ люди схильн≥ п≥дозрювати в неблагонад≥йност≥ оточуючих, не дов≥р€ти люд€м. ѓм варто знати, що њх настр≥й наближаЇ р≥зн≥ захворюванн€ серц€. ¬чен≥ провели досл≥дженн€ за участю чолов≥к≥в, що пройшли в≥йськов≥ д≥њ. ¬елика частина випробовуваних була схильна до ворожост≥, а обстеженн€ п≥дтвердило у них на€вн≥сть хвороб серц€.  р≥м того, вчен≥ стверджують, що у ворожо налаштованих людей при агрес≥њ в ≥мунн≥й систем≥ п≥двищуЇтьс€ р≥вень б≥лка —«, що веде до д≥абету.

Ѕезц≥льне ≥снуванн€

¬≥дсутн≥сть мр≥њ чи мети в житт≥ суттЇво вкорочуЇ в≥ку. ѕ≥д час досл≥дженн€ людей розд≥лили на дв≥ групи: одна - люди похилого в≥ку з певною метою, ≥нша - люди, €к≥ не про що не мр≥ють. ѕрот€гом п'€ти рок≥в досл≥дженн€ б≥льша частина учасник≥в з другоњ групи п≥шли з житт€, в пор≥вн€нн≥ з першою. ¬чен≥ стверджують, що люди, €к≥ мають мр≥ю, швидше знаход€ть сенс у под≥€х власного житт€, беручи участь у важливих дл€ себе заходах. ƒоведено також ≥ те, що люди з життЇвою метою, що перенесли ≥нфаркт, набагато швидше в≥дновлюютьс€ ≥ повертаютьс€ до нормального житт€.

–оздратуванн€

ўе одна негативна емоц≥€, що скорочуЇ житт€. Ќеспок≥йн≥, нервов≥ люди, схильн≥ до депрес≥й, завдають в≥дчутноњ шкоди своЇму здоров'ю. ÷е пов'€зано ще ≥ з тим, що драт≥влив≥ люди також мають таку шк≥дливу звичку, €к кур≥нн€. ѓм здаЇтьс€, що сигарета допомагаЇ зн€ти тривогу. јле такий самообман лише завдаЇ шкоди здоров'ю.

Ќеорган≥зован≥сть

ƒосл≥дженн€ довели, що неорган≥зован≥ ≥ недобросов≥сн≥ люди живуть, часом, на 4 роки менше, н≥ж т≥, хто контролюЇ своЇ житт€. ¬чен≥ по€снюють це тим, що в≥дпов≥дальн≥ люди не дозвол€ють соб≥ њсти, що попало, не п'ють ≥ не кур€ть, ведуть в ц≥лому здоровий спос≥б житт€.

’вилюванн€

’вилюванн€ чинить руйн≥вну д≥ю на мозок. Ћюди, €к≥ пост≥йно тривожатьс€, зб≥льшують у себе ризик розвитку божев≥лл€.

«нев≥ра

«нев≥ра пригн≥чуЇ людину €к соц≥ально, так ≥ ф≥зично. ƒосл≥дженн€ показали, що ≥мун≥тет людини пр€мо пов`€заний з типом людини ≥ њњ реакц≥Їю на стрес. «берегти здоров'€ допоможуть позитивний настр≥й, в≥ра в майбутнЇ, частка розумного самоконтролю ≥ пом≥рн≥ навантаженн€.


19.05.2016