Ўл€х зц≥ленн€
Ўл€х зц≥ленн€

ќб’Їктивн≥ медичн≥ досл≥дженн€ п≥дтверджують багатов≥ковий досв≥д христи€нства в питанн€х зц≥ленн€ людини.


ўо довод€ть науковц≥

ѕрофесор Ѕр≥стольського ун≥верситету Ѕрюс √уд нещодавно зробив сенсац≥йну за€ву: кожна людина народжуЇтьс€ з в≥рою в Ѕога. јнгл≥йський науковець стверджуЇ, що мозок людини запрограмований бачити образи та виводити причинний зв'€зок м≥ж ними. ÷ей зв'€зок допомагаЇ усв≥домити ≥снуванн€ Ѕога без маси доказ≥в. Ћюдина запрограмована в≥рити в Ѕога. « в≥ком ц€ запрограмована в≥ра перетворюЇтьс€ в потужну психолог≥чну силу. Ќауковець стверджуЇ, що п≥д час тривалого досл≥дженн€ вони спостер≥гали за розвитком дит€чого мозку й повед≥нкою д≥тей. якщо в них розвивали рел≥г≥йн≥ в≥руванн€, то д≥ти легше знаходили сп≥льну мову з однол≥тками. ” п≥дл≥тковому в≥ц≥ вони швидше реагували на лог≥чн≥ задач≥ та анал≥зували поставлен≥ завданн€.

–езультати спостережень досл≥дник≥в з медичного коледжу ≈йнштейна, €к≥ анал≥зували стан здоров'€ й спос≥б житт€ б≥льш н≥ж 92 тис€ч людей показують, що рел≥г≥йн≥сть позитивно впливаЇ на стан орган≥зму. –егул€рн≥ в≥дв≥дуванн€ церкви, хоча б раз у тиждень, у середньому на 20% зменшують ризик смерт≥.

Ќауковц≥ з ”н≥верситету ѕ≥вн≥чноњ  арол≥ни стверджують, що молитва л≥куЇ, не т≥льки душу, але й т≥ло. ÷ей висновок вони зроби у результат≥ спостереженн€ хворих, що перенесли операц≥ю на серц≥. ” тих, за кого молилис€ близьк≥, на 20-30% було менше ускладнень.

” в≥руючих людей на 75% б≥льше шанс≥в вил≥куватис€ в≥д депрес≥њ. ѕринаймн≥ так стверджують психологи ”н≥верситету “оронто. –езультати њх спостережень також показують, що в≥ра в Ѕога значно зменшуЇ занепокоЇнн€ та страх.


ѕравославне розум≥нн€ здоровТ€ ≥ хвороби

«ЌемаЇ багатства кращого за т≥лесне здоров'€, ≥ немаЇ радост≥ вищоњ за рад≥сть сердечну...», — говоритьс€ ще в —тарому «ав≥т≥.

ѕроте, що ми розум≥Їмо п≥д пон€тт€м Ђздоров'€ї? Ќайчаст≥ше вважаЇмо, що це в≥дсутн≥сть хвороб. ÷е те саме, що розум≥ти св≥тло €к в≥дсутн≥сть темр€ви. јле здоров'€ Ч це не в≥дсутн≥сть чого-небудь. ѕравославна ÷ерква вчить, що здоров'€ Ч це абсолютна ц≥нн≥сть, що розкриваЇтьс€ в гармон≥њ ≥снуванн€ людини у всесв≥т≥, гармон≥њ душ≥ ≥ т≥ла... ¬оно нерозривно пов'€зано з≥ здоровим способом житт€, а шл€х зц≥ленн€ - поверненн€ до такого способу житт€.

Ѕ≥бл≥€ недвозначно вказуЇ на гр≥х, €к на причину людських хвороб. јпостол ѕавло говорить, що розтл≥нн€ душ≥ призводить до по€ви недуг серед людей. —учасна медицина також визнаЇ, що духовн≥ пороки призвод€ть до р≥зноман≥тних захворювань. “ак насл≥дком харчових зловживань Ї ожир≥нн€, хвороби печ≥нки, жовчного м≥хура, шлунку, п≥дшлунковоњ залози, атеросклероз... Ќерозб≥рлив≥ полов≥ зв'€зки призвод€ть до венеричних захворювань, г≥неколог≥чних хвороб... ѕост≥йний гн≥в, зл≥сть, заздр≥сть ведуть за собою г≥пертон≥ю, ≥шем≥чну хворобу серц€, стенокард≥ю, ≥нфаркт м≥окарда, ≥нсульт, неврастен≥ю, психопат≥ю. Ѕездуховне, безв≥дпов≥дальне, споживацьке в≥дношенн€ до природи призвело людство до глибокоњ еколог≥чноњ кризи, насл≥дком €коњ Ї онколог≥чн≥ захворюванн€, алерг≥њ, зниженн€ ≥мун≥тету.

«а потаканн€ своњм страст€м людина жорстоко розплачуЇтьс€, принос€чись у жертву насамперед власне здоров'€.

—ьогодн≥ причину хвороби нер≥дко вбачають у р≥зних неспри€тливих факторах. Ѕагато говоритьс€ про шкоду жир≥в, цукру, алкоголю. јле не сам≥ по соб≥ ц≥ продукти Ї злом. Ќавпаки, €кщо споживати њх в пом≥рних к≥лькост€х, вони принос€ть безсумн≥вну користь орган≥зму. «ло починаЇтьс€ тод≥, коли людина в≥дчуваЇ пристрасть до жирноњ њж≥, насолод або вина. ќбжерлив≥сть, алкогол≥зм стають формою саморуйнуючоњ любов≥ до самого себе, до своњх насолод, непереборним пот€гом до товарних продукт≥в, що вит≥сн€ють духовн≥ прагненн€. —аме цей внутр≥шн≥й гр≥х ≥ руйнуЇ здоров'€ людини.

ѕравославна медицина, л≥куючи захворюванн€ т≥ла, у першу чергу звертаЇ увагу на справжню причину захворюванн€. ¬она направл€Ї зусилл€ на усуненн€ причини, а не т≥льки насл≥дк≥в, щоб л≥куванн€ не було симптоматичним, але усувало кор≥нн€ хворобливого стану.

Ќа жаль, б≥льш≥сть людей звертаЇ увагу лише на л≥куванн€ хвороби, €ка вже про€вилась. ѕ≥дл≥кувавши сьогодн≥ один орган, завтра л≥кують ≥нш≥й. ≤ так до останнього дн€. ” той же час забувають, що зм≥на способу житт€, актив≥зац≥€ благодатних сил, даних людин≥ √осподом, дуже часто дозвол€ють об≥йтис€ без крайн≥х заход≥в.

’ристи€нство н≥коли не заперечувало медицину, але д≥€ло у союз≥ з нею, л≥куючи т≥ла ≥ душ≥ людей. –озумна людина н≥коли не буде заперечувати проти квал≥ф≥кованоњ медичноњ допомоги, але буде жити так, щоб звести необх≥дн≥сть ц≥Їњ допомоги до м≥н≥муму.


«апорука здоров'€

ќсновна ≥де€ христи€нськоњ медицини пол€гаЇ в тому, що фундаментом людського здоров'€ Ї здоров'€ душ≥.

ќсновн≥ положенн€ православноњ практики оздоровленн€ - пока€нн€, душевний спок≥й, утриманн€ (у тому числ≥ - розумне ставленн€ до харчуванн€, системи пост≥в), прац€ (духовна Ч молитва ≥ т≥лесна), чистота (духовна ≥ т≥лесна). ”се це повинно зд≥йснюватись з почутт€м любов≥ та радост≥.

ўе один важливий аспект Ч пом≥ркован≥сть, поступов≥сть ≥ розумна доц≥льн≥сть з конкретними обставинами. Ѕудь €к≥ д≥њ, нав≥ть найкорисн≥ш≥ на перший погл€д дл€ здоров'€, сл≥д зд≥йснювати з розумом, н≥коли не перевищуючи певноњ м≥ри, доступноњ дл€ ≥снуючого стану людини. ≤накше людина, котра про€вл€Ї старанн≥сть, €ка њй не п≥д силу, нанесе соб≥ ≥ своЇму здоров'ю шкоду.

Ќер≥дко буваЇ, що коли людина почуЇ щось нове дл€ себе з системи оздоровленн€, то починаЇ непом≥рковано, ревно вт≥лювати ц≥ рекомендац≥њ в житт€, забуваючи про те, що до всього потр≥бно йти поступово, плавно приручаючи св≥й орган≥зм до ≥ншого способу житт€, до незвичних дл€ нього навантажень. Ќепом≥рн≥сть в благих починанн€х, в т≥лесних подвигах завжди розгл€далась в православ'њ €к ще одна спокуса.