¬с≥ хвороби Ч в≥д нерв≥в
¬с≥ хвороби Ч в≥д нерв≥в

«лий — значить нездоровий

“ак≥ негативн≥ емоц≥њ €к лють, гн≥в, зл≥сть впливають не т≥льки на взаЇмини людини з навколишн≥м св≥том. ” першу чергу страждаЇ орган≥зм.

≈ксперименти, проведен≥ досл≥дницькою групою з ун≥верситету ¬аленс≥њ, ч≥тко показують, що сильн≥ негативн≥ емоц≥њ впливають на частоту скорочень серцевого м'€за, артер≥альний тиск. «б≥льшуЇтьс€ виробленн€ орган≥змом гормону тестостерону та знижуЇтьс€ р≥вень гормону кортизолу. —ильн≥ негативн≥ емоц≥њ викликають ≥стотн≥ зм≥н≥ у вегетативн≥й нервов≥й систем≥ (контролюЇ стан судин ≥ серц€). ¬плив зд≥йснюЇтьс€ також на ендокринну систему.

„им сильн≥ше людина пережовуЇ тривожн≥ думки, тим з б≥льшою силою вони "прошиваютьс€" у мозку.  ер≥вник ≥спанськоњ групи досл≥дник≥в Ќьевес ’ерреро в≥дзначаЇ, що емоц≥њ в першу чергу впливають на мозок. “акий висновок в≥н зробив, анал≥зуючи результати експеримент≥в проведених за участю 30-ти чолов≥к≥в-добровольц≥в. —початку в≥дбуваютьс€ зм≥ни в лобов≥й ≥ скронев≥й частках головного мозку, част≥шаЇ пульс, п≥двищуЇтьс€ артер≥альний тиск. Ќауковц≥ довели, що гн≥в викликаЇ глибок≥ зм≥ни в душевному стан≥, а також у психоб≥олог≥чних параметрах.

ѕереживанн€ ≥ тривал≥ психотравмуюч≥ стани провокують порушенн€ д≥€льност≥ вегетативноњ нервовоњ системи, залоз внутр≥шньоњ секрец≥њ та внутр≥шн≥х орган≥в. —лабшають захисн≥ функц≥њ орган≥зму, ≥ людина робитьс€ безпом≥чною перед гострими респ≥раторно-в≥русними захворюванн€ми, що особливо про€вл€Їтьс€ в моменти перепаду температур, зм≥ни пори року. Ќе забуваЇмо про алерг≥ю, б≥ль у шлунку, суглобах та ≥нш≥ неприЇмн≥ реч≥. Ќайб≥льш в≥дом≥ з них: псор≥аз, м≥грень, артрит, виразкова хвороба шлунку та 12-перстноњ кишки, неспециф≥чний виразковий кол≥т, г≥пертон≥чна хвороба, тиреотоксикоз, бронх≥альна астма, нейродерм≥т, кропивниц€, цукровий д≥абет тощо. „им дал≥, тим б≥льше орган≥зм звикаЇ реагувати на стресов≥ ситуац≥њ руйн≥вними ф≥з≥олог≥чними ефектами. ј €кщо нерви не в пор€дку, то за великим рахунком: л≥куй - не л≥куй захворюванн€, вони будуть пост≥йно нагадувати про себе.


“ренуванн€ см≥хом

” той же час см≥х спри€Ї зм≥цненню ≥мун≥тету та покращуЇ апетит.

¬плив см≥ху на здоров'€ й самопочутт€ людини вивчала досл≥дницька група ”н≥верситету Ћ≥нда в  ал≥форн≥њ. ¬продовж трьох тижн≥в добровольц≥ передивл€лис€ весел≥ та сумн≥ ролики. ” людей, €к≥ дивилис€ гумористичн≥ програми, в≥дбулис€ зм≥ни на гормональному р≥вн≥. ѕов’€зан≥ вони з покращенн€м апетиту.

јмериканськ≥ науковц≥ прийшли до висновку, що тривалий см≥х стимулюЇ апетит ≥ змушуЇ людей вживати б≥льше њж≥. –озроблена система «Laugherc≥se» (тренуванн€ см≥хом) дозволить люд€м стимулювати апетит, не зд≥йснюючи ф≥зичноњ активност≥.

јвтор досл≥дженн€ доктор Ћ≥ Ѕерк, що представл€Ї наукову школу превентивноњ спец≥ал≥зованоњ допомоги та психо-нейро-≥мунолог≥њ також стверджуЇ, що тривалий см≥х зм≥цнюЇ ≥мунну систему. –езультати досл≥джень можуть допомогти медикам у робот≥ з пац≥Їнтами, у €ких в≥дсутн≥й апетит, а також зрозум≥ти, €к впливають емоц≥њ на стан орган≥зму людини.


” здоровому т≥л≥ здоровий дух

Ќе секрет, що гарний настр≥й, позитивн≥ емоц≥њ, в≥дчутт€ щаст€ спри€ють збалансован≥й робот≥ в≥дд≥л≥в вегетативноњ нервовоњ системи, посиленню ≥мун≥тету та ≥ншим приЇмним речам. Ќауковц≥ довели, що п≥д час зан€ть ф≥зкультурою або будь-€кими ≥ншими розумними ф≥зичними навантаженн€ми у людей покращуЇтьс€ апетит, починають виробл€тис€ гормони радост≥ (ендорф≥ни). як насл≥док – покращуЇтьс€ настр≥й ≥ заспокоюютьс€ нерви.

Ќе забувайте про ходьбу. ѕрогул€нки в парках, скверах, перебуванн€ на природ≥ п≥дн≥маЇ настр≥й, а драт≥влив≥сть поступово проходить. ќдночасно покращуЇтьс€ ф≥зичне самопочутт€. «ан€тт€ ф≥тнесом також приносить користь. Ќервову напругу добре зн≥маЇ курс л≥кувального масажу, талассотерап≥њ, прийн€тт€ ванн ≥з морською с≥ллю, заспок≥йливими травами.

ќсобливу увагу варто прид≥лити харчуванню. ” рац≥он≥ повинно бути €комога б≥льше овоч≥в ≥ фрукт≥в, особливо помаранчевих плод≥в. ¬они дадуть додатковий зар€д енерг≥њ, п≥двищать настр≥й ≥ допоможуть привести нерви в пор€док. Ќе забувайте про гор≥хи та зерн€та (досить 30 грам на день). ƒл€ того щоб п≥двищити р≥вень серотон≥ну, €кий в≥дпов≥даЇ за гарний настр≥й, включайте в рац≥он тверд≥ сири, сою, нежирне м'€со, сочевицю. Ќедостача б≥лк≥в, внасл≥док зловживанн€ овочевими д≥Їтами, створюЇ передумови розвитку депрес≥њ. ƒва кусочки чорного шоколаду в день теж дуже корисн≥. «аспок≥йлив≥ трав'€н≥ збори, до складу €ких вход€ть валер≥ана, трава пустирника ≥ п≥вон≥€ також заспокоюють нервову систему.


ƒр≥бниц€, а приЇмно

Ђ”горська рапсод≥€ї Ћ≥ста, Ђѕерша прелюд≥€ї Ўопена, ЂЎоста симфон≥€ї „айковського п≥дн≥мають життЇвий тонус. ƒл€ розслабленн€ та зн€тт€ емоц≥йноњ напруги рекомендують слухати Ђјве ћар≥юї Ўуберта та ЂЌоктюрн соль-м≥норї Ўопена. ƒл€ зн€тт€ тривоги допоможе "ћелод≥€" –уб≥нштейна або мазурка Ўопена. ƒосл≥дженн€ псих≥атр≥в показали, що класична, духовна музика, мелод≥йний передзв≥н здатн≥ зц≥лити душу ≥ т≥ло, в≥дступить почутт€ тривоги, прийде спок≥й й умиротворенн€.

„аст≥ше посм≥хайтес€, намагайтес€ робити те, що приносить рад≥сть, задоволенн€. «находите њх у повс€кденних др≥бниц€х. ƒоведено, що нав≥ть штучна посм≥шка впродовж дес€ти хвилин спри€Ї нормал≥зац≥њ емоц≥йного стану, пол≥пшенню настрою. ѕсихологи рад€ть дл€ зн€тт€ стресу прот€гом 5 хвилин покривл€тис€ перед дзеркалом. †