ƒепрес≥€ пригн≥чуЇ ≥нтуњц≥ю
ƒепрес≥€ пригн≥чуЇ ≥нтуњц≥ю
ƒепрес≥€ пригн≥чуЇ ≥нтуњц≥ю

ƒепресивн≥ стани негативно в≥дбиваютьс€ на ≥нтуњтивних зд≥бност€х мозку. “акий висновок зробили вчен≥ п≥сл€ проведеного досл≥дженн€.

”часниками досл≥дженн€ стали 30 людей, €к≥ страждають депрес≥Їю, ≥ 27 абсолютно здорових людей. ѕеред випробуваними було поставлено завданн€ за короткий час - 3 секунди - постаратис€ вгадати, €к пов'€зан≥ м≥ж собою за зм≥стом три виголошених експериментаторами слова з четвертим. Ќаприклад, називалис€ слова Ђп≥наї, Ђглибокої ≥ Ђс≥льї, €к≥ об'Їднан≥ за зм≥стом з четвертим словом Ђмореї.  оли учасники припускали, що слова м≥ж собою пов'€зан≥, њм давалос€ ще додаткових 8 секунд, прот€гом €ких вони повинн≥ були назвати четверте слово. ƒе€к≥ учасники в≥дчували, що слова пов'€зан≥, але не могли сказати, €к саме. ÷е вважалос€ про€вом ≥нтуњц≥њ.

—початку фах≥вц≥ не ви€вили суттЇвих в≥дм≥нностей у к≥лькост≥ правильних ≥ помилкових в≥дпов≥дей у людей з депрес≥Їю ≥ здорових. јле все-таки вчен≥ пом≥тили €кусь законом≥рн≥сть: пац≥Їнти з депрес≥Їю набагато р≥дше давали правильн≥ в≥дпов≥д≥.

ѕопередн≥ досл≥дженн€ також довели, що нав≥ть абсолютно здоров≥ люди в поганому настроњ схильн≥ до анал≥тичного, а не творчого або ≥нтуњтивного мисленн€. ѕричиною поганоњ ≥нтуњц≥њ ставали похмур≥ думки, €к≥ змушували людей в≥дчувати себе нещасними.

¬чен≥ говор€ть, що дане досл≥дженн€ по€снюЇ складн≥сть, з €кою в повс€кденному житт≥ люди з депрес≥Їю приймають р≥шенн€.


11.04.2015