ўо робити, €кщо дитина говорить поган≥ слова?
ўо робити, €кщо дитина говорить поган≥ слова?
ўо робити, €кщо дитина говорить поган≥ слова?

÷е питанн€ рано чи п≥зно задають соб≥ практично вс≥ батьки. ” наш≥ дн≥ в пор€дку речей серед школ€р≥в сп≥лкуванн€ з вживанн€м нецензурних сл≥в. “ак що школ€р≥, часто ≥ в дит€чому садку д≥ти вимовл€ють так≥ слова, €к≥ наш≥ бабус≥ ≥ д≥дус≥ бо€лис€ нав≥ть в думках допустити. як же вберегти (в≥дучити) дитину в≥д лихосл≥в'€?

якщо дитина маленька ≥ в розмов≥ вживаЇ нехорош≥ слова, то, швидше за все, вона почула њх в≥д старших ≥ просто повторюЇ, не розум≥ючи значенн€. ” такому випадку вона пару раз≥в ругнетс€ ≥ забуде. ’оча, €кщо ви загострити на цьому увагу, або пожурити, або навпаки посм≥Їтес€, то вважайте, що це слово м≥цно зайн€ло своЇ м≥сце в лексикон≥ малюка.

якщо дитина вимовила лайливе слово п≥д час гри ≥ не надала цьому н≥€кого значенн€, зроб≥ть вигл€д, що не почули. јле €кщо вона лихословить св≥домо, то краще по€снити малюков≥, що ц≥ слова вас ображають, ≥ €кщо в≥н вас любить, то б≥льше не стане вживати њх, щоб не засмутити вас.

—кладн≥шою Ї справа з п≥дл≥тками.  р≥м лайливих сл≥в вони ще вживають ≥ сленг, €кий часто не розум≥ють доросл≥. ’оча психологи вважають такий молод≥жний жаргон нормою ≥ рад€ть батькам згадати себе в такому в≥ц≥ ≥ слова, притаманн≥ њх покол≥нню.

¬живаючи сленг, п≥дл≥тки прагнуть довести, що вони краще за дорослих, €к≥ в≥дстали в≥д житт€, а вони - в≥льн≥ ≥ розкут≥. Ќе варто надто турбуватис€ з цього приводу. ѕ≥дл≥ток стане дорослим, ≥ груб≥ слова сам≥ по соб≥ випаруютьс€ з лексикону. якщо у вас з вашим чадом дов≥рч≥ в≥дносини, то ви завжди можете поговорити з ним, а в≥н п≥де вам назустр≥ч.

јле €кщо сленг заборонити неможливо, то на матюки потр≥бно встановити сувору заборону. —пробуйте по€снити дитин≥, що так≥ слова - не св≥дченн€ крутост≥, але ознака убогост≥ ≥ с≥рост≥. –озмову з п≥дл≥тком потр≥бно будувати спок≥йним дов≥рчим тоном, а ось п≥двищенн€ голосу може викликати лише агрес≥ю ≥ дати зворотний ефект.

¬важаЇтьс€, що матюки принос€тьс€ з вулиц≥, але часто дитина переймаЇ њх в≥д батьк≥в, адже тод≥ вона сприймаЇ њх €к норму сп≥лкуванн€. “ому, €кщо з≥бралис€ виховувати дитину, спочатку проанал≥зуйте свою мову. ћожливо, ≥ вам необх≥дно утриматис€ в≥д лихосл≥в'€.