ўо визначаЇтьс€ в момент зачатт€?
ўо визначаЇтьс€ в момент зачатт€?
ўо визначаЇтьс€ в момент зачатт€?

 оли молода пара д≥знаЇтьс€ про те, що незабаром у них народитьс€ малюк, то багато у€вл€ють соб≥, €ким буде њхн€ дитина. —аме в момент зачатт€ визначаЇтьс€ генетичний наб≥р, €кий несе в соб≥ ≥нформац≥ю про статеву приналежн≥сть, зовн≥шн≥сть, характер ≥ нав≥ть зд≥бност≥ майбутньоњ людини.

яйцекл≥тина, що вийшла з €Їчника, м≥стить €дро ​​з 23 хромосомами. ÷е половина того, що необх≥дно дл€ зародженн€ людськоњ ≥стоти. ƒруга половина м≥ститьс€ в сперматазоњдах. .

√ени, успадкован≥ малюком в момент зачатт€, визначають багато чого дл€ його житт€. ” першу чергу, вони вир≥шують, хто це буде - хлопчик чи д≥вчинка. ’ромосоми, що в≥дпов≥дають за стать, називаютьс€ X ≥ Y. яйцекл≥тина завжди м≥стить т≥льки ’-хромосоми, а сперматозоњди можуть м≥стити пари ’’ ≥ ’Y-хромосом. якщо €йцекл≥тина зустр≥чаЇтьс€ з≥ сперматозоњдом ’’ - народитьс€ д≥вчинка, €кщо з ’Y - буде хлопчик.

–озвиток же статевих в≥дм≥нностей формуЇтьс€ до моменту народженн€ п≥д впливом гормон≥в, €к≥ дитина виробл€Ї п≥д час ваг≥тност≥. ƒ≥знатис€ стать вашого малюка ви зможете вже через к≥лька м≥с€ц≥в п≥сл€ зачатт€. —учасн≥ ”«ƒ досить точно визначають стать, особливо на п≥зн≥х терм≥нах, хоча бувають ≥ помилки. Ќайточн≥ше визначенн€ стат≥ дають де€к≥ анал≥зи, наприклад, проба ворсинок хор≥она (хор≥онб≥опс≥≥) або амн≥оцентез. ƒе€к≥ батьки вважають за краще не д≥знаватис€ стать малюка до його народженн€, готуючи дл€ себе сюрприз.

Ќезабаром п≥сл€ зачатт€ визначаЇтьс€, буде це одна дитина, або вас чекаЇ сюрприз - дв≥йн€ або тр≥йн€. ƒе€кий час ви ще про це не д≥знаЇтес€. «а статистикою дв≥йн≥ народжуютьс€ в результат≥ одн≥Їњ ваг≥тност≥ з 80, а тр≥йн≥ - в результат≥ одн≥Їњ з 6000. ¬ останн≥ роки багатопл≥дна ваг≥тн≥сть часто буваЇ насл≥дком л≥куванн€ безпл≥дд€, коли в матку ≥мплантуЇтьс€ к≥лька ембр≥он≥в п≥сл€ екстракорпорального запл≥дненн€.

як в≥домо, близнюки бувають двох тип≥в. ѕерш≥ - не≥дентичн≥ (дву€йцев≥), €к≥ розвиваютьс€ з двох р≥зних €йцекл≥тин, запл≥днен≥ двома р≥зними сперматазоњдами, кожен з них маЇ свою плаценту. ” цьому випадку д≥ти будуть схож≥ або несхож≥ один на одного так само, €к звичайн≥ брати ≥ сестри.  р≥м того, не≥дентичн≥ близнюки можуть бути р≥зноњ стат≥.

Ѕлизнюки другого типу - ≥дентичн≥ (одно€йцев≥). ¬они розвиваютьс€ з одн≥Їњ €йцекл≥тини, з €коњ п≥сл€ розщепленн€ виходить дв≥ дитини або б≥льше. ” цих близнюк≥в однаковий наб≥р ген≥в, тому генетично вони ≥дентичн≥, з ц≥Їњ ж причини вони завжди одн≥Їњ стат≥.

„асто батьки хвилюютьс€, чи не успадкували њхн≥ д≥ти €к≥-небудь генетичн≥ аномал≥њ. ÷е так само визначаЇтьс€ в момент зачатт€.

≤ хоча дуже багато чого в здоров'њ, зовн≥шност≥ та ≥нших характеристиках дитини залежить в≥д отриманого в момент зачатт€ набору ген≥в, батьки повинн≥ розум≥ти, що п≥дтримка здоров'€ п≥д час ваг≥тност≥, бажанн€ виносити ≥ народити малюка в≥д≥грають також дуже важливу роль у розвитку дитини.