¬≥руси жив≥ш≥ за вс≥х живих
¬≥руси жив≥ш≥ за вс≥х живих
¬≥руси давно розгл€даютьс€ вченими €к жив≥ орган≥зми.  ажуть, що перш≥ в≥руси мали набагато б≥льш складну будову, н≥ж њх сучасн≥ нащадки. ” той же час вони пройшли св≥й еволюц≥йний шл€х ≥ обзавелис€ розумною системою впровадженн€ в орган≥зм.

ѕом≥чено, що де€к≥ 
в≥руси вражають орган≥зм дв≥ч≥. ¬≥дбуваЇтьс€ це з т≥Їњ причини, що вони атакують ≥мунн≥ кл≥тини, функц≥€ €ких у нейтрал≥зац≥њ саме в≥рус≥в.  оли орган≥зм ви€вл€Ї в≥рус, то починаЇ виробл€ти антит≥ла проти даного в≥русу. ¬≥домо, що попул€ц≥€ цих кл≥тин збер≥гаЇ необх≥дну дл€ нейтрал≥зац≥њ в≥рус≥в ≥нформац≥ю ≥ розташовуЇтьс€ в леген€х, що дозвол€Ї виключити ризик повторного ≥нф≥куванн€.

¬чен≥ встановили, що поверхн€ Ђкл≥тин пам'€т≥ї м≥стить рецептори ¬-кл≥тин, специф≥чних дл€ в≥русу. ÷≥ кл≥тини покликан≥ блокувати ≥нфекц≥ю. “ака перша л≥н≥€ захисту орган≥зму, але вона не найнад≥йн≥ша. “ак, 
в≥рус грипу через особлив рецептори порушуЇ процес виробленн€ антит≥л, н≥ж знищуЇ ≥мунн≥ кл≥тини.

“аким чином, ≥мун≥тет змушений активувати другу л≥н≥ю захисту, але за цей час в≥рус вже встигне адаптуватис€ до антит≥л. ¬иходить, що в таких умовах орган≥зм позбавлений захисту в≥д повторного ≥нф≥куванн€.

 ≥льк≥сть ¬-кл≥тин вкрай невелика, а тому описаний механ≥зм було ви€вити досить складно. ¬чен≥ скористалис€ методом маркуванн€ в≥русних б≥лк≥в флуоресцентними м≥тками, що й допомогло побачити, €к ¬-кл≥тини взаЇмод≥ють з в≥русом.