До цих пір вивчені не всі процеси, що відбуваються в наших шлунках. Однак останні дослідження показали, що стан нашого шлунково-кишкового тракту сильно впливає не тільки на наш апетит, але і на настрій. Вся справа в тому, що в шлунку зосереджена велика кількість нервових клітин - нейронів.

Пару років тому британські вчені встановили, що в людському шлунку більше нейронів, ніж в мозку у кішки. Звичайно, до процесу мислення ця мережа нейронів має мало відношення, але вона бере участь в життєво необхідних функціях управління травленням: хімічній обробці їжі, русі органів травлення, всмоктуванні поживних речовин і вітамінів.

Зв'язок шлункових нейронів з клітинами головного мозку відбувається через блукаючий нерв, що відбивається на нашому емоційному стані. Якщо ви відчували лоскотання в шлунку, то таким чином у вас проявлялося взаємодія нервових клітин в голові і шлунку. Відчуваючи страх або занепокоєння, наш кровотік перенаправляється від травної системи до м'язів, а шлункові нейрони подають сигнали, вимагаючи додаткового надходження крові.

Відомо, що в неактивному стані шлунок має розмір з кулак. Під час рясного прийому їжі він розширюється у 40 разів і його об'єм збільшується до 2 л. Раніше вчені вважали, що рецептори розтягування шлунка подають сигнали, що шлунок заповнений і пора припиняти їсти. Тепер вчені з'ясували, що все набагато складніше.

Фахівці з'ясували, що ті, кому не вдається подолати ожиріння, мають звинувачувати нервові клітини шлунка. Для цього протягом 24 тижнів був проведений експеримент за участю трьох груп мишей. Першій групі давали їжу з високим вмістом жиру, другий - з низьким, третій - з помірним.

У результаті виявилося, що миші першої і третьої групи більше відчували голод. Схоже, нервові закінчення в їх шлунку володіли меншою сприйнятливістю до їжі. Навіть коли тваринам знову почали давати звичайну їжу, не було помічено ніяких поліпшень в їх споживчих звичках.

У шлунку людини подібні нервові закінчення, але для визначення їх функцій потрібне додаткове дослідження. Але якщо результати цього дослідження покажуть, що ситуація зі споживанням їжі ідентична з двома мишачими групами, то сила волі стане ще більш важливим фактором для тих, хто бореться з ожирінням.