“оп-5 медичних в≥дкритт≥в 2014 року
“оп-5 медичних в≥дкритт≥в 2014 року
 “оп-5 медичних в≥дкритт≥в 2014 року

« кожним роком вчен≥ надають на озброЇнн€ медицини все нов≥ в≥дкритт€, €к≥ допомогать вил≥ковувати в≥д ран≥ше невил≥ковних хвороб. ” 2014 роц≥ можна вид≥лити п'€ть основних винаход≥в, застосуванн€ €ких дозволить багатьом люд€м вр€тувати житт€ або зробити його набагато краще.

1. ћ≥кроскоп≥чний кард≥остимул€тор

 ард≥ох≥рурги ¬еликобритан≥њ в серце одного з пац≥Їнт≥в вживили найменший в св≥т≥ електрокард≥остимул€тор, розроблений ф≥рмою Medtronic. Ќовий апарат приблизно в дес€ть раз≥в менше традиц≥йних моделей ≥ за розм≥рами його можна пор≥вн€ти з капсулою л≥к≥в: довжина - 26 мм, вага - 2 г.

як правило, кард≥остимул€тор ≥мплантують п≥д шк≥ру в область грудноњ кл≥тини. „ерез п≥дключичну вену в≥д приладу в порожнину серц€ прот€гуЇтьс€ др≥т, за €ким до серцевого м'€за йдуть електричн≥ ≥мпульси. ¬≥дм≥нн≥сть нового пристрою в тому, що його можна ≥мплантувати пр€мо в серце, що й було зроблено в даному випадку.

ѕереваги такого р≥шенн€ в тому, що кард≥остимул€тор непом≥тний, б≥льш над≥йний, а також знижуЇ ризик виникненн€ ≥нфекц≥њ.  р≥м того, пац≥Їнту легше звикнути саме до такого приладу.

ћ≥н≥атюрний кард≥остимул€тор може стати пор€тунком дл€ багатьох людей, що страждають серцево-судинними захворюванн€ми.

2. ¬≥дновленн€ слуху генною терап≥Їю

–егенерувати втрачен≥ слухов≥ нерви вчен≥ австрал≥йського ”н≥верситету ѕ≥вденного ”ельсу змогли за допомогою кохлеарного ≥мпланта. ÷е своЇр≥дний слуховий протез, €кий перетворюЇ звуков≥ коливанн€ в електричн≥ ≥мпульси ≥ подаЇ њх безпосередньо на слухов≥ нейрони в голов≥. Ќа жаль, таке протезуванн€ поки що лише частково в≥дновлюЇ слух.

¬ ход≥ досл≥джень вчен≥ з'€сували, що кохлеарний ≥мплантат можна використовувати дл€ генноњ терап≥њ. ¬ певне м≥сце вводитьс€ ƒЌ -препарат.  оли пристр≥й працюЇ, електричн≥ ≥мпульси, що виробл€ютьс€ ним,спри€ють проникненню л≥к≥в в кл≥тини слухового нерва. “аким чином запускаЇтьс€ процес регенерац≥њ пошкодженого нерва.

3. 3-D череп

÷ього року була проведена перша в св≥т≥ ун≥кальна операц≥€ з повноњ трансплантац≥њ черепа. ѕац≥Їнтка, 22-р≥чна д≥вчина, страждала невил≥ковним захворюванн€м, що викликаЇ розм'€кшенн€ к≥сток. ≈фективних метод≥в л≥куванн€ ц≥Їњ хвороби ран≥ше не було. ƒ≥вчина пер≥одично втрачала з≥р, страждала в≥д головних бол≥в, у нењ в≥дзначалос€ порушенн€ координац≥њ рух≥в. ¬чен≥ спроектували точну коп≥ю черепа пац≥Їнтки на комп'ютер≥, а пот≥м надрукували на 3-D принтер≥. ќперац≥€ тривала 23 години ≥ завершилас€ усп≥шно. ¬с≥ бол≥сн≥ симптоми хвороби у пац≥Їнтки зникли.

ƒо цього найб≥льшим дос€гненн€м медик≥в у ц≥й галуз≥ була зам≥на трьох чвертей черепа пац≥Їнта надрукованим на 3-D принтер≥ ≥мплантатом в березн≥ 2013 року.

Ќов≥ технолог≥њ незабаром дозвол€ть масово друкувати на принтерах найр≥зноман≥тн≥ш≥ елементи скелета, щоб використовувати њх дл€ зам≥ни пошкоджених.

4. ¬акцина проти ¬≤Ћ

—правжн≥й прорив у пошуку способ≥в л≥куванн€ ¬≤Ћ був зроблений вченими –окфеллер≥вського ун≥верситету (—Ўј) сп≥льно з британською фармацевтичною компан≥Їю GlaxoSmithKline. –азом вони провели кл≥н≥чн≥ випробуванн€ препарату GSK744, €кий здатний знизити ймов≥рн≥сть зараженн€ ¬≤Ћ б≥льш н≥ж на 99%. ƒана речовина пригн≥чуЇ роботу ферменту, за допомогою €кого в≥рус модиф≥куЇ ƒЌ  кл≥тини, щоб пот≥м розмножитис€ в орган≥зм≥. якщо блокувати роботу цього ферменту, то ≥ ¬≤Ћ втрачаЇ здатн≥сть розмножуватис€.

¬ипробуванн€ нового препарату вже усп≥шно проведено на мавпах. —коро воно може з'€витис€ поки що т≥льки в американських аптеках, хоча комерц≥йноњ назви дл€ нього ще не ≥снуЇ. ¬чен≥ стверджують, що ст≥йкий захист в≥д зараженн€ збер≥гаЇтьс€ прот€гом дек≥лькох тижн≥в п≥сл€ введенн€ л≥к≥в.

5. “естуванн€ раку

ƒ≥агностичний тест, що дозвол€Ї ви€вити в орган≥зм≥ зло€к≥сну пухлину за допомогою кольорових паперових смужок, розробили вчен≥ з ћассачусетського технолог≥чного ≥нституту. “обто скоро д≥агностика раку може стати такою ж простою, €к ≥ д≥агностика ваг≥тност≥.

—уть методу пол€гаЇ у ви€вленн≥ матриксних металопротењназ, фермент≥в, що руйнують б≥лки м≥жкл≥тинного матриксу. ƒе€к≥ з таких фермент≥в використовуютьс€ раковими кл≥тинами дл€ Ђрозчищенн€ї соб≥ м≥сц€ в тканин≥ здоровоњ речовини.

Ќа люд€х тест поки що не випробовувавс€, але найближчим часом учен≥ планують зайн€тис€ цим. ÷≥нн≥сть даного медичного в≥дкритт€ важко переоц≥нити. јдже €кщо д≥агностувати рак на ранн≥й стад≥њ, то ≥ позбутис€ його набагато прост≥ше.