ўо заважаЇ визначитис€ з життЇвим покликанн€м?
ўо заважаЇ визначитис€ з життЇвим покликанн€м?
 ўо заважаЇ визначитис€ з життЇвим покликанн€м?

ћр≥€ домогтис€ усп≥ху в житт≥ притаманна майже кожн≥й розсудлив≥й людин≥. ≤нша справа, що саме ми вважаЇмо усп≥хом. ƒл€ когось усп≥х - це банк≥вськ≥ рахунки з величезною к≥льк≥стю нул≥в, дл€ ≥нших - благополучне с≥мейне житт€, дл€ трет≥х - слава. јле €кщо брати до уваги лише матер≥альн≥ складов≥ усп≥ху, то статистика показуЇ, що всього 5% населенн€ планети дос€гаЇ запов≥тних ц≥лей, ≥нш≥ 95% - ≥нертна, безамб≥ц≥йна маса.

јнал≥з показав, що у цих 5% щасливчик≥в Ї де€к≥ под≥бност≥ в рисах характеру, а також точне визначенн€ життЇвого покликанн€. јле що заважаЇ переважн≥й б≥льшост≥ людей вибрати св≥й шл€х, на €кому все легко ≥ немов саме йде в руки?

ƒ≥йсно, т≥льки визначившись з покликанн€м, можливо добитис€ справжнього усп≥ху. ј зан€тт€ нелюбою справою перекреслюЇ будь-€к≥ ≥люз≥њ про тр≥умф.  ожна людина над≥лена €кимись зд≥бност€ми, схильн≥стю до чогось. ќдн≥ пишуть в≥рш≥, хтось жити не може без техн≥ки, а ще хтось - спить ≥ бачить себе археологом. ѕристраст≥ у вс≥х сам≥ р≥зн≥, ≥ лише присв€тивши житт€ њм, можна повн≥стю розкрити св≥й потенц≥ал.

јле чому переважна б≥льш≥сть людей займаЇтьс€ зовс≥м не тим, що њм подобаЇтьс€? Ќевже так складно на початку життЇвого шл€ху визначитис€ з пр≥оритетами ≥ присв€тити себе своњм захопленн€м? ∆итт€ показуЇ, що це д≥йсно важке завданн€. ≤ причин цьому к≥лька.

1. ”становка батьк≥в

¬с≥ батьки бажають своњм чадам щаст€. јле в њхньому розум≥нн≥ - це над≥йна профес≥€, €ка повинна прот€гом житт€ приносити стаб≥льний зароб≥ток. Ќаприклад, добре бути банк≥вським прац≥вником або оф≥цером на корабл≥. “ак, ц≥ профес≥њ забезпечать благополучне житт€ ≥ хорошу пенс≥ю.

јле чи бачить себе дитина сид€чоюв банк≥вському оф≥с≥, чи хоче вона б≥льшу частину житт€ борознити мор€ ≥ океани? ћожливо, у своњх мр≥€х вона виступаЇ на сцен≥ або займаЇтьс€ ремонтом автомоб≥л≥в. як часто, почувши под≥бн≥ бажанн€ дитини, батьки ставл€ть хрест на њњ майбутньому, вважаючи под≥бн≥ профес≥њ мало престижними ≥ низько оплачуваними. ѕ≥дкорившись бажанн€м дорослих, дитина стаЇ на життЇвий шл€х, до €кого абсолютно не лежить душа. ѕро €кий усп≥х тут може бути мова?

2. «анижена самооц≥нка

Ќевпевнен≥сть у власних силах часто стаЇ каменем спотиканн€, €кий стоњть при вибор≥ правильного шл€ху. Ћюдину мучать сумн≥ви, що вона зможе розвиватис€ в т≥й справ≥, €кањй подобаЇтьс€. як результат, вибираЇтьс€ профес≥€, що не вимагаЇ особливих талант≥в, але зате з≥ стаб≥льною зарплатою. ∆итт€ в такому випадку прот≥каЇ с≥ро й одноман≥тно, а провиною всьому - занижена самооц≥нка.

3.  ≥лька пристрастей одночасно

ЅуваЇ, що людину приваблюЇ к≥лька профес≥й в≥дразу, що заважаЇ визначитис€ конкретно. Ќайчаст≥ше така ситуац≥€ характерна дл€ юност≥, хоча буваЇ ≥ в зр≥лому в≥ц≥. ¬ цьому випадку треба вибрати одне з призвань ≥ см≥ливо присв€чувати своЇ житт€ йому, але не метатис€ до того, до чого взагал≥ душа не лежить. ƒо того ж, в майбутньому завжди можна буде переквал≥ф≥куватис€. ѕогодьтес€, що найчаст≥ше подобаютьс€ сум≥жн≥ профес≥њ. Ќаприклад, любитель ≥стор≥њ може т€ж≥ти до л≥тератури, але навр€д чи його приверне ф≥зики та електрон≥ка.

ћолод≥ люди часто знають про ту чи ≥ншу профес≥ю лише в ц≥лому, але деталей не бачать. ÷е теж може в≥дл€кувати ≥ викликати сумн≥ви. ÷е значить, що про роботу необх≥дно д≥знатис€ б≥льше конкретики, др≥бниць, ≥ €кщо все влаштовуЇ, то такий вид д≥€льност≥ €к раз те, що потр≥бно.

—кладно знайти людину, €ка жодного разу в житт≥ не замислювалас€ про своњ зд≥бност≥ ≥ таланти.  ожен намагаЇтьс€ знайти в соб≥ €кусь особлив≥сть. Ќа жаль, б≥льш≥сть людей розм≥рковують про св≥й потенц≥ал занадто однобоко. «авжди треба пам'€тати, що будь-€ка особист≥сть багатогранна, використовувати вс≥ задатки, закладен≥ природою, оц≥нювати себе з р≥зних стор≥н. ќсобливо важливо це розум≥ти батькам, €к≥ хочуть допомогти своњм д≥т€м знайти правильний життЇвий шл€х. «нанн€ себе з ус≥х стор≥н дозволить визначитис€ з життЇвим покликанн€м ≥ прожити житт€ в ладу з самим собою.