ѕравило Ђлюбов живе 3 рокиї в≥дм≥н€Їтьс€!
ѕравило Ђлюбов живе 3 рокиї в≥дм≥н€Їтьс€!
 ѕравило Ђлюбов живе 3 рокиї в≥дм≥н€Їтьс€!

–ад≥йте, романтики - вчен≥ знайшли св≥дченн€ того, що любов в≥чна!

¬ останн≥ роки на запитанн€ Ђўо таке любов?" б≥льш≥сть людей маЇ ц≥лком обгрунтовану вченими в≥дпов≥дь - це х≥м≥€. ƒ≥йсно засоби масовоњ ≥нформац≥њ заполонили публ≥кац≥њ про х≥м≥чний взаЇмозв'€зку м≥ж партнерами. ѕри цьому, на догоду скептикам ≥ просто любител€м р≥зноман≥тност≥, вчен≥ надали факти про те, що так≥ х≥м≥чн≥ процеси тривають в орган≥зм≥ партнер≥в не б≥льше трьох-чотирьох рок≥в, а дал≥ або наступаЇ невдоволенн€ одне одним, а в кращому випадку чолов≥к ≥ ж≥нка залишаютьс€ у в≥дносинах взаЇмоповаги.

јле тепер учен≥ спростовують ран≥ше зроблен≥ висновки ≥ короткочасн≥сть н≥жних почутт≥в. ¬они провели досл≥дженн€ мозковоњ д≥€льност≥ партнер≥в, €ке п≥дтвердило, що справжн€ любов ≥снуЇ.

«а допомогою магн≥тно-резонансноњ томограф≥њ фах≥вц≥ обстежили х≥м≥чн≥ процеси в мозку молодих пар, а також пар, €к≥ прожили разом понад 20 рок≥в. ¬ результат≥ ви€вилос€, що в кожн≥й дес€т≥й пар≥ партнери в≥дчувають один до одного т≥ ж палк≥ почутт€, що ≥ на початку в≥дносин, незалежно в≥д прожитих разом рок≥в. “обто ≥ через 10, ≥ через 20 рок≥в почутт€ любов≥ ви€вл€лос€ однаково сильним до партнера.

÷е п≥дтвердив ≥ анал≥з мозковоњ д≥€льност≥. ¬чен≥ ви€вили, що при погл€д≥ на фотограф≥њ партнера, в мозку у де€ких л≥тн≥х людей в≥дбуваютьс€ т≥ ж реакц≥њ, що ≥ у щойно закоханих. ÷е спростовуЇ ст≥йку верс≥ю про те, що х≥м≥чн≥ процеси, викликан≥ станом закоханост≥, починають слабшати вже через 15 м≥с€ц≥в, а прот€гом дес€ти рок≥в ≥ зовс≥м зникають.

” зв'€зку з цим вчен≥-психологи розробили дек≥лька рекомендац≥й, €к≥ допоможуть початкове почутт€ закоханост≥ перетворити на велику ≥ м≥цну любов.

1. ўире сп≥лкуванн€

÷е н≥ в €кому раз≥ не припускаЇ, що треба викладати вс≥ своњ таЇмниц≥ перед першим зустр≥чним. ќднак так≥ сигнали €к усм≥шка, невимушен≥сть, доброзичлив≥сть завжди знаход€ть в≥дгук у душ≥ людини, така наша природа. ” б≥льшост≥ випадк≥в сп≥лкуванн€ нам потр≥бн≥ тижн≥ або нав≥ть м≥с€ц≥, щоб в≥дкритис€ перед людиною, але €кщо вдалос€ в≥дразу розговорити когось або розговоритис€ самому, то вже можна говорити про те, що проскочила ≥скр≥.

2. Ѕлизьк≥сть

ƒоведено, що ф≥зична близьк≥сть в≥д≥граЇ величезну роль у в≥дносинах, що зароджуютьс€. ѕричому працюЇ вона набагато ефективн≥ше, н≥ж фл≥рт на в≥дстан≥. ÷е значить, що €кщо на веч≥рц≥ тоб≥ сподобавс€ хтось, потр≥бно просто п≥д≥йти ≥ стати поруч, ≥ це буде набагато ефективн≥ше, н≥ж стр≥л€ти очиц€ми через всю к≥мнату.

3. ¬≥дпов≥дне почутт€

ѕсихологи називають це €вище Ђрезонансї - коли об'Їкт любов≥ починаЇ в≥дчувати т≥ ж почутт€, що ≥ суб'Їкт. “обто, чим б≥льше в нас упевнен≥сть, що ми подобаЇмос€ комусь, тим б≥льше ц€ людина подобаЇтьс€ нам, а це запорука емоц≥йного зближенн€.

4. «агальн≥ ≥нтереси

ѕом≥чено, що члени одн≥Їњ групи ≥нтерес≥в здаютьс€ один одному ближче, н≥ж незац≥кавлен≥. ƒо реч≥, це механ≥зм еволюц≥њ, при €кому ми ≥нстинктивно шукаЇмо когось, з ким у нас багато сп≥льного. ≤ чим б≥льше схожих ≥нтерес≥в, тим б≥льше шанс≥в на зближенн€.

Ќове в≥дкритт€ вчених всел€Ї оптим≥зм в тому, що почутт€ любов≥ може супроводжувати нас прот€гом усього житт€.

 24.05.2014