ƒепрес≥€ залежить в≥д будови мозку?
ƒепрес≥€ залежить в≥д будови мозку?
 ƒепрес≥€ залежить в≥д будови мозку?

—ьогодн≥ т≥льки ледачий не читав про депрес≥ю. «даЇтьс€, цей бич ≥нформац≥йноњ ери стосуЇтьс€ кожного. —тр≥мкий темп житт€, всесв≥тн€ криза, обмеженн€ в сп≥лкуванн≥ д≥йсно занурюють людини в похмур≥ думки ≥ заган€ють в депрес≥ю.

¬есь св≥т набуваЇ с≥рих в≥дт≥нк≥в, житт€ стаЇ нудним ≥ нец≥кавим, апат≥€ не дозвол€Ї зайн€тис€ нав≥ть необх≥дними справами. ” важких випадках людина переживаЇ сам≥ бол≥сн≥ емоц≥њ, аж до в≥дчаю.  р≥м того, знижуЇтьс€ самооц≥нка ≥ росте невдоволенн€ собою.

ƒепрес≥€ може тривати м≥с€ц€ми ≥ нав≥ть роками ≥ часто самому њњ здолати дуже непросто. Ѕагато що залежить в≥д темпераменту ≥ сили вол≥, а недавно вчен≥ ви€вили, що депресивн≥ люди в три рази част≥ше мають особливу будову мозку.

ƒосл≥джуючи д≥€льн≥сть мозку п≥д час депрес≥њ, доктор ∆ером ћалер використовував магн≥тну стимул€ц≥ю мозку в €кост≥ засобу л≥куванн€ ст≥йкоњ депрес≥њ.

ѕровод€чи скануванн€, доктор ≥ ви€вив особливост≥ в будов≥ мозку. «окрема, загиналис€ потиличн≥ частини п≥вкуль, що мають значенн€ дл€ зору. ѕередбачаЇтьс€, що аномал≥њ можуть бути пов'€зан≥ ≥ з в≥дхиленн€м у розвитку шлуночк≥в, це канали, €к≥ пронос€ть спинномозкову р≥дину через мозок.

” досл≥дженн≥ були зад≥€н≥ 51 доброволець з д≥агнозом Ђдепрес≥€ї ≥ 48 ос≥б без депрес≥њ. ƒосл≥дженн€ показало, що 35% людей з депрес≥Їю ≥ 12,5% з контрольноњ групи мали ознаки в≥дхилень. ќсобливо €скраво в≥дм≥нност≥ про€вл€лис€ у ж≥нок - 46% з групи з депрес≥Їю ≥ 6% з контрольноњ групи.

∆ерар Ѕрюдер, псих≥атр з  олумб≥йського ун≥верситету, зазначив, що дане в≥дкритт€ повн≥стю п≥дтверджуЇ його власн≥ висновки. –ан≥ше в≥н встановив знижену електричну активн≥сть в потиличних област€х у пац≥Їнт≥в, €к≥ страждають депрес≥Їю.


12.05.2014