„ому не можна грати в лоскоту?
„ому не можна грати в лоскоту?
„ому не можна грати в лоскоту?

ƒуже часто доросл≥ вважають найб≥льш прийн€тною грою з маленькими д≥тьми лоск≥т. Ќам подобаЇтьс€, коли дитина см≥Їтьс€ ≥ здаЇтьс€, що њй це приносить задоволенн€. јле не вс≥ замислюютьс€ над тим, що, лоскочучи дитину, ненароком може запод≥€ти њй шкоду.

≤ правда, лоск≥т у б≥льшост≥ асоц≥юЇтьс€ з≥ см≥хом. ўо в≥дбуваЇтьс€, коли нас лоскочуть? “ак, ми см≥Їмос€, але чомусь такий см≥х супроводжуЇтьс€ захисними рухами рук ≥ н≥г, бажанн€м ухилитис€ в≥д рук, €к≥ лоскочуть. ј €кщо ухилитис€ не виходить, то чомусь на оч≥ навертаютьс€ сльози ≥ нав≥ть може початис€ ≥стерика.

як наш орган≥зм реагуЇ на лоск≥т?

” ход≥ досл≥джень було встановлено, що лоск≥т супроводжуЇтьс€ звуженн€м кровоносних судин шк≥ри ≥ розширенн€м судин, €к≥ доставл€ють кисень у мозок. ѕри цьому п≥двищуЇтьс€ частота ≥ сила серцебитт€, розширюютьс€ з≥ниц≥ ≥ вс≥, нав≥ть найдр≥бн≥ш≥, волоски на т≥л≥ стають дибки. ¬с≥ ц≥ симптоми св≥дчать про порушенн€ симпатичного в≥дд≥лу нервовоњ системи. —импатичний в≥дд≥л в≥дпов≥даЇ за злагоджену роботу внутр≥шн≥х орган≥в, адаптац≥ю орган≥зму до швидко м≥нливих умов зовн≥шнього середовища. ” моменти необх≥дност≥ моб≥л≥зац≥њ вс≥х внутр≥шн≥х ресурс≥в, симпатична система особливо актив≥зуЇтьс€.

јле чому лоскотанн€, здавалос€ б, такий легкий дотик, викликаЇ бурхливу реакц≥ю з боку симпатичноњ системи? —права в тому, що п≥д час лоскоту в нас прокидаЇтьс€ дикий предок, €кий будь-€кий дотик розц≥нював €к потенц≥йну небезпеку. …ого рефлекси спрацьовували миттЇво, готуючи т≥ло дати в≥дс≥ч. Ўерсть, що вкривала т≥ло нашого пращура, ставала дибки, судини шк≥ри звужувалис€, а до м'€з≥в ≥ головного мозку ≥нтенсивно прибувала кров. ≈волюц≥€ не винищила цю реакц≥ю, дозвол€ючи нам ≥ сьогодн≥ в раз≥ небезпеки розвивати найб≥льш≥ ф≥зичн≥ зусилл€ - б≥гти ≥ боротис€.

ѕ≥д час лоскоту дотик пальц≥в все також викликаЇ бурхливе збудженн€ симпатичноњ системи, закладен≥ в шк≥р≥ тактильн≥ рецептори. ¬они посилають сигнали до таламуса. ÷е мозковий колектор, в €кий вливаютьс€ вс≥ чутлив≥ шл€хи, тут збираЇтьс€ ≥ сортуЇтьс€ ≥нформац≥€, отримана за допомогою зору, слуху, нюху ≥ тактильних в≥дчутт≥в. ¬же з таламуса ≥нформац≥€ поступаЇ до головного центру регул€ц≥њ внутр≥шн≥х орган≥в - г≥поталамусу. —аме збудженн€ окремих €дер г≥поталамуса ≥ викликаЇ характерн≥ ≥нстинкти дикого предка.

„ому лоск≥т небезпечний?

ƒ≥ти ≥ батьки любл€ть разом грати ≥ веселитис€. ƒуже важливий при цьому ф≥зичний контакт, в €кост≥ €кого часто вибираЇтьс€ лоск≥т, щоб викликати см≥х. ѕроте небезпека лоскоту в тому, що дитина ф≥зично не може сказати Ђстопї. ј см≥х Ї автоматичною реакц≥Їю, що не контролюЇтьс€ людиною. Ќезалежно в≥д того, см≥шно людин≥ чи н≥, вона все одно почне см≥€тис€. јле напевно кожен з нас може згадати ситуац≥ю, коли хот≥лос€ зупинити лоскочучого, але ф≥зично ми не могли припинити см≥х. ўе г≥рше, коли все-таки вдавалос€ сказати Ђдоситьї, але це сприймалос€ за жарт ≥ лоск≥т не припин€вс€. ≤нод≥ доросл≥ думають, що сам≥ розум≥ють, коли потр≥бно припинити лоск≥т. „асто п≥сл€ таких випадк≥в у д≥тей виробл€Їтьс€ несв≥домий страх сторонн≥х дотик≥в.

«ам≥сть лоскоту краще вибрати б≥льш нешк≥длив≥ способи ≥гор з ф≥зичним контактом. ¬ажливо, щоб у гр≥ дитина була головною ≥ сама направл€ла вас: догон€лки, хованки, покатайте малюка не шињ або спин≥. ѕри цьому ви не примусите дитину переживати власну безпорадн≥сть.

ѕам'€тайте, тривалий лоск≥т може зак≥нчитис€ сльозами ≥ знемогою. ¬иснажуютьс€ вс≥ ресурси симпатичноњ нервовоњ системи. ƒо реч≥, в —тародавньому –им≥ та  итањ ≥снував вид страти за допомогою лоскоту ...