Майже кожному з нас хоча б раз у житті доводилося виконувати чиїсь прохання, навіть якщо це приносило нам неприємності, купувати річ, яка не дуже-то й потрібна або обіцяти тільки тому, що незручно відмовити. І немає нічого поганого в тому, що ви надаєте людям допомогу, але якщо з'являється відчуття, що вашою безвідмовністю користуються занадто часто, настав час навчитися говорити «ні».

Для початку треба розібратися, чому ви не вмієте говорити «ні». Може бути, ви перейняли сімейний досвід, так робили всі у вашій родині. Можливо, у вас занижена самооцінка або ви не поважаєте себе або свій час. Є ще одна причина - ви хочете виявитися незамінним і постійно виконувати чиїсь прохання чи бажання. Тут важливо зрозуміти одну важливу річ - люди легко зможуть маніпулювати вами для досягнення своїх цілей, граючи вашими почуттями боргу, страху, сорому. Вам у будь-що потрібно навчитися говорити «ні», щоб знайти внутрішню впевненість у тому, що ви маєте право на відмову.

Якщо ви усвідомили свою безвідмовність, розберіться, насамперед, в собі. Подумайте, чи так вам насправді хочеться відмовити або ви просто сходете з розуму від бажання сказати категоричне «ні». Навчіться цінувати себе і свій час. Одна справа, якщо у вас є час і можливості і ви можете допомогти людині, інша - якщо вам це доводиться робити на шкоду своєму часу. Якщо при виконанні чиєїсь прохання ви внутрішньо відчуваєте напругу, злість, роздратування, то твердо засвойте, що така допомога нікому користі не принесе. Навчіться вимовляти слово «ні» чітко, без виправдань і вибачень в голосі. Спокійно вислухайте звинувачення співрозмовника на свою адресу, якщо такі послідують, а потім ще раз повторіть: «Я розумію, ... але ні».

Відмовляти неймовірно складно, якщо ви вже опинилися в безвихідній ситуації, коли з благанням в очах від вас просто вимагають допомоги. Для цього треба прораховувати власні кроки на кілька порядків вперед. Наприклад, дівчина розуміє, що хлопець, який залицяється до неї, неодмінно буде пропонувати підвезти після вечірки додому, але їй цього страшенно не хочеться. Можна домовитися заздалегідь з кимось іншим з бажаючих, і тоді відмова буде виглядати цілком гідно: «Вибач, але я вже обіцяла...».

У той же час необхідно розуміти, що відмова має прозвучати гранично тактовно, адже презирливий вираз обличчя і різке «ні» здатне створити вельми негативний образ.

Відмова має прозвучати лаконічно, щоб ні у кого і сумнівів не залишилося, що це саме «ні». Якщо ви почнете м'ятися, щось мимрити собі під ніс, то це вельми можна розцінити як «може бути».

При відмові психологи рекомендують дивитися прямо в очі, і пояснюють це тим, що це додає впевненості і відмова виходить більш легкою.

І ще є одна чарівна фраза, яку часто рекомендують повторювати психологи: «Скажи «так» своєї особистості і ти легко скажеш «ні» настирливим проханням.