Ќавч≥тьс€ говорити Ђн≥ї!
Ќавч≥тьс€ говорити Ђн≥ї!

ћайже кожному з нас хоча б раз у житт≥ доводилос€ виконувати чињсь проханн€, нав≥ть €кщо це приносило нам неприЇмност≥, купувати р≥ч, €ка не дуже-то й потр≥бна або об≥ц€ти т≥льки тому, що незручно в≥дмовити. ≤ немаЇ н≥чого поганого в тому, що ви надаЇте люд€м допомогу, але €кщо з'€вл€Їтьс€ в≥дчутт€, що вашою безв≥дмовн≥стю користуютьс€ занадто часто, настав час навчитис€ говорити Ђн≥ї.

ƒл€ початку треба роз≥братис€, чому ви не вм≥Їте говорити Ђн≥ї. ћоже бути, ви перейн€ли с≥мейний досв≥д, так робили вс≥ у ваш≥й родин≥. ћожливо, у вас занижена самооц≥нка або ви не поважаЇте себе або св≥й час. ™ ще одна причина - ви хочете ви€витис€ незам≥нним ≥ пост≥йно виконувати чињсь проханн€ чи бажанн€. “ут важливо зрозум≥ти одну важливу р≥ч - люди легко зможуть ман≥пулювати вами дл€ дос€гненн€ своњх ц≥лей, граючи вашими почутт€ми боргу, страху, сорому. ¬ам у будь-що потр≥бно навчитис€ говорити Ђн≥ї, щоб знайти внутр≥шню впевнен≥сть у тому, що ви маЇте право на в≥дмову.

якщо ви усв≥домили свою безв≥дмовн≥сть, розбер≥тьс€, насамперед, в соб≥. ѕодумайте, чи так вам насправд≥ хочетьс€ в≥дмовити або ви просто сходете з розуму в≥д бажанн€ сказати категоричне Ђн≥ї. Ќавч≥тьс€ ц≥нувати себе ≥ св≥й час. ќдна справа, €кщо у вас Ї час ≥ можливост≥ ≥ ви можете допомогти людин≥, ≥нша - €кщо вам це доводитьс€ робити на шкоду своЇму часу. якщо при виконанн≥ чиЇњсь проханн€ ви внутр≥шньо в≥дчуваЇте напругу, зл≥сть, роздратуванн€, то твердо засвойте, що така допомога н≥кому корист≥ не принесе. Ќавч≥тьс€ вимовл€ти слово Ђн≥ї ч≥тко, без виправдань ≥ вибачень в голос≥. —пок≥йно вислухайте звинуваченн€ сп≥врозмовника на свою адресу, €кщо так≥ посл≥дують, а пот≥м ще раз повтор≥ть: Ђя розум≥ю, ... але н≥ї.

¬≥дмовл€ти неймов≥рно складно, €кщо ви вже опинилис€ в безвих≥дн≥й ситуац≥њ, коли з благанн€м в очах в≥д вас просто вимагають допомоги. ƒл€ цього треба прораховувати власн≥ кроки на к≥лька пор€дк≥в вперед. Ќаприклад, д≥вчина розум≥Ї, що хлопець, €кий залиц€Їтьс€ до нењ, неодм≥нно буде пропонувати п≥двезти п≥сл€ веч≥рки додому, але њй цього страшенно не хочетьс€. ћожна домовитис€ заздалег≥дь з кимось ≥ншим з бажаючих, ≥ тод≥ в≥дмова буде вигл€дати ц≥лком г≥дно: Ђ¬ибач, але € вже об≥ц€ла...ї.

” той же час необх≥дно розум≥ти, що в≥дмова маЇ прозвучати гранично тактовно, адже презирливий вираз обличч€ ≥ р≥зке Ђн≥ї здатне створити вельми негативний образ.

¬≥дмова маЇ прозвучати лакон≥чно, щоб н≥ у кого ≥ сумн≥в≥в не залишилос€, що це саме Ђн≥ї. якщо ви почнете м'€тис€, щось мимрити соб≥ п≥д н≥с, то це вельми можна розц≥нити €к Ђможе бутиї.

ѕри в≥дмов≥ психологи рекомендують дивитис€ пр€мо в оч≥, ≥ по€снюють це тим, що це додаЇ впевненост≥ ≥ в≥дмова виходить б≥льш легкою.

≤ ще Ї одна чар≥вна фраза, €ку часто рекомендують повторювати психологи: Ђ—кажи Ђтакї своЇњ особистост≥ ≥ ти легко скажеш Ђн≥ї настирливим проханн€м.