—ильн≥ емоц≥њ смертельно небезпечн≥?
—ильн≥ емоц≥њ смертельно небезпечн≥?
—ильн≥ емоц≥њ смертельно небезпечн≥?

Ћюдський орган≥зм - складний механ≥зм, в €кому вс≥ детал≥ повинн≥ працювати ≥деально. јле часто ми сам≥ Ї винуватц€ми несправност≥ цього механ≥зму, а €кщо бути точними - нам заважають сильн≥ емоц≥њ.

“е, що сильн≥ емоц≥њ Ї головним ворогом людського здоров'€, говорили ще стародавн≥ китайськ≥ доктори ≥ ф≥лософи. ¬они стверджували, що практично вс≥ с≥м емоц≥й, €к≥ про€вл€ютьс€ занадто сильно, шк≥длив≥ дл€ роботи орган≥зму.  ожна з них негативно впливаЇ на енергетичну оболонку людини (ауру).

ќсобливо небезпечною емоц≥Їю медики називають гн≥в. ÷е було п≥дтверджено шл€хом досл≥джень вченими з ™льського ун≥верситету в Ќью-’ейвен≥ (—Ўј). ¬они за€вили, що сильн≥ важк≥ емоц≥њ негативно впливають на частоту серцебитт€ ≥ можуть викликати смерть у людей з ослабленим здоров'€м.

¬плив сильних емоц≥й вивчали ≥ британськ≥ вчен≥. «окрема, вони з'€сували, що синдром «розбитого серц€» д≥йсно ≥снуЇ. ѕсихолог≥чний б≥ль в≥д втрати коханоњ людини може бути наст≥льки сильним, що привести до смерт≥.

√рупа вчених з Ћондона з'€сувала, що люди, €к≥ переживають сильний душевний б≥ль, б≥льш схильн≥ до ризику виникненн€ ≥нфаркт≥в та ≥нсульт≥в. ѕричиною цьому три фактори: по-перше, в стан≥ стресу людина забуваЇ приймати л≥ки, по-друге, у людини пропадаЇ апетит, по-третЇ, нервове виснаженн€ починаЇ впливати на весь орган≥зм в ц≥лому.

ƒосл≥дженн€ проводилис€ в тому числ≥ серед частини населенн€ похилого в≥ку, всього в ньому вз€ли участь б≥льше 30 тис€ч чолов≥к. ¬и€вилос€, що серед людей, €к≥ втратили свою другу половинку, значно зростав ризик серцево-судинних захворювань.

“ак, частина п≥ддосл≥дних померла прот€гом першого м≥с€ц€ п≥сл€ втрати дорогих њм людей. як правило, причиною смерт≥ став ≥нсульт п≥сл€ сильного потр€с≥нн€. “ак вчен≥ в≥дзначили, що Ђрозбите серцеї може стати причиною ≥нфаркту та серцевоњ недостатност≥.

ќсобливо важливу роль тут граЇ зниженн€ скорочувальноњ функц≥њ серцевого м'€за. ƒосл≥дники припустили, що проблеми, пов'€зан≥ з Ђрозбитим серцемї, з'€вл€ютьс€ через р≥зке п≥двищенн€ адренал≥ну ≥ ≥нших стресових гормон≥в.

ѕроте вчен≥ стверджують, що проблеми з серцем можуть виникнути так само ≥ в≥д сильних позитивних емоц≥й - радост≥ чи щаст€.

¬иходить, що висновок учених зводитьс€ до того, що вс≥ своњ емоц≥њ необх≥дно тримати п≥д контролем, це допоможе зберегти м≥цне здоров'€.