≈волюц≥€ готова в≥двести людин≥ б≥льше 100 рок≥в житт€!
≈волюц≥€ готова в≥двести людин≥ б≥льше 100 рок≥в житт€!
 ≈волюц≥€ готова в≥двести людин≥ б≥льше 100 рок≥в житт€!

¬чен≥-герантолог≥ за€вл€ють, що еволюц≥€ дозволила людин≥ п≥зн≥ше стар≥ти ≥ довше жити, щоб розвивати мозок.

¬≥домо, що середн€ тривал≥сть житт€ наших предк≥в гом≥н≥д≥в становила 30 рок≥в. —ьогодн≥ це екв≥валент 72 рок≥в. ÷≥каву теор≥ю побудували н≥мецьк≥ вчен≥, скориставшись даними по смертност≥: 72 Ч це нов≥ 30!

“обто сьогодн≥шн≥ 72 року Ч це те ж саме, що в≥с≥м тис€ч покол≥нь назад 30. ÷е хороша новина. јле Ї ≥ погана Ч зб≥льшена середн€ тривал≥сть житт€ зовс≥м не гарантуЇ в≥дсутн≥сть зморшок п≥сл€ 40 рок≥в. ‘ах≥вц≥ з'€сували, що наш≥ давн≥ предки-мисливц≥ в 30 рок≥в мали таку ж ≥мов≥рн≥сть померти, €к сучасн≥ люди в 72 роки (у розвинених крањнах).

 ≥лька рок≥в тому вчен≥ зробили сенсац≥йну за€ву: середн€ тривал≥сть житт€ б≥льшост≥ земл€н пост≥йно зростаЇ з 1840 року. ѕро це говор€ть факти. «а останн≥ тридц€ть рок≥в жител≥ 50 розвинених крањн св≥ту вдв≥ч≥ част≥ше доживають в 80 рок≥в. якщо в 1950 роц≥ ймов≥рн≥сть дожити до 80-90 рок≥в становила дл€ ж≥нок 15% ≥ 12% дл€ чолов≥к≥в, то в 2002 роц≥ цей показник був вже 37% дл€ ж≥нок ≥ 25% дл€ чолов≥к≥в. ” зв'€зку з цим фах≥вц≥ робл€ть см≥ливий висновок, що немовл€та, €к≥ народжуютьс€ в наш≥ дн≥ у розвинених крањнах, ц≥лком можуть дожити до 100 рок≥в!

јле ≥ це ще не все. —постереженн€ показали, що людство стало ще й молод≥ти. якщо в —ередн≥ стол≥тт€ людина в 40 рок≥в була глибоким старцем, то зараз це т≥льки розкв≥т.

” зв'€зку з цим вчен≥ спантеличен≥ питанн€м: що б≥льше впливаЇ на продовженн€ житт€ Ч комфортн≥ умови або розвиток ≥нтелекту? ƒе€к≥ вчен≥ вважають це питанн€ досить сп≥рним. Ѕлага цив≥л≥зац≥њ, безперечно, допомагають нав≥ть слабким немовл€там, приреченим на загибель, виживати. јле €кими виростуть ц≥ д≥ти? √енетично ослабленими?  р≥м того, наша розвинена цив≥л≥зац≥€ сповнена шк≥дливими дл€ здоров'€ людини навантаженн€ми: х≥м≥чним, електромагн≥тним, рад≥ац≥йним. јле ми все одно продовжуЇмо довго жити ≥ залишаЇмос€ молодими. «начить, блага цив≥л≥зац≥њ тут н≥ при чому.

Ѕ≥льше того, тут нав≥ть виникаЇ ≥нше питанн€: що б≥льше дала людин≥ цив≥л≥зац≥€ - користь чи шкоду? јле ≥снуЇ г≥потеза, зг≥дно з €кою в нашому вселенському омолодженн≥ зац≥кавлена ​​еволюц≥€. ¬ давнину еволюц≥€ вважала достатн≥м дл€ людини в≥к приблизно до 40 рок≥в Ч в≥к д≥тородного пер≥оду. ÷е говорить про те, що еволюц≥€ працювала на нарощуванн€ людськоњ б≥омаси швидкими темпами.

Ћюдина потр≥бна еволюц≥њ, тому що це найрозвинен≥ша ≥стота, на розвиток €коњ працювало все Ч рослинний ≥ тваринний св≥т. ƒо чого призв≥в еволюц≥йний пошук? ƒо створенн€ вищоњ матер≥њ - людського ≥нтелекту. —аме ц€ досконал≥сть стала причиною зб≥льшенн€ чисельност≥ людини на «емл≥ ≥ њњ тривалого житт€.

ƒо реч≥, за даними ¬ќќ« останн≥х рок≥в б≥олог≥чний в≥к людини ≥стотно зм≥нивс€: зараз 25Ц44 роки Ч це молодий в≥к, 44Ц60 Ч середн≥й в≥к, 60Ц75 рок≥в Ч л≥тн≥й в≥к, а 75Ц90 рок≥в Ч старечий в≥к. ј заслуга такоњ в≥дстрочки старост≥ зовс≥м не в благах цив≥л≥зац≥њ, а в глибинному, внутр≥шньому розвитку, €кого зазнала матер≥€ Ч ≥нтелектуальна б≥омаса, €кою ми з вами ≥ Ї.

«вичайно, все це не означаЇ, що людство буде неск≥нченно розмножуватис€. ≈волюц≥€ вже вир≥шила дл€ себе питанн€ перенаселенн€ планети. «араз на «емл≥ живуть понад 6 м≥ль€рд≥в людей. ћежа, €ку витримаЇ наша планета, Ч 12 м≥ль€рд≥в ос≥б. як т≥льки чисельн≥сть населенн€ дос€гне ц≥Їњ позначки, почнетьс€ скороченн€ в≥дтворенн€ населенн€.

якщо говорити про головну умову, €ка допоможе людин≥ довше залишатис€ молодою ≥ довше жити, так це прац€. –обота допомагаЇ розвиватис€ мозку, а це ц≥каво ≥ потр≥бно природ≥. ј ледар≥ Ђобчислюютьс€ї досить швидко, за що еволюц≥€ њх ≥ караЇ своњми методами.