–озумними стають чи народжуютьс€?
–озумними стають чи народжуютьс€?
–озумними стають чи народжуютьс€?

”с≥ батьки мр≥ють, щоб њх д≥ти виросли розумними. ƒл€ цього багато хто наймаЇ приватних вчител≥в, вод€ть д≥тей на додатков≥ зан€тт€, натаскують њх р≥зними лог≥чними задачками або намагаютьс€ €комога б≥льше ≥нформац≥њ впихнути в њхн≥ голови. ќднак п≥сл€ р€ду досл≥джень вчен≥ встановили: розумними не стають, а народжуютьс€.

«вичайно, д≥т€м говорити про це не обов'€зков, щоб геть не в≥дбити охоту в≥д навчанн€. ѕроте було встановлено, що IQ на 80% Ї р≥ччю вродженою. ≤нш≥ 20% — це книги, старанн€ батьк≥в ≥ викладач≥в. јле нав≥ть це мала вт≥ха, оск≥льки це н≥€к не «одна п'€та всього ≥нтелекту», адже розрахунки ведуть в одиниц€х в≥дхиленн€ в≥д норми. ѕрост≥ше кажучи, €кщо Ђвроджений IQї Ч 110 (норма завжди 100), то IQ буде затиснутий у вузькому коридор≥ м≥ж 108 ≥ 112. “обто тут €к не старайс€, людина або розумна в≥д народженн€, або приречена на дов≥чну ф≥зичну працю.

ѕроте четверо голландських учених п≥дн€ли бунт проти цього зовс≥м вже безвих≥дного погл€ду на реч≥. “ак, команда професора ’ана ван дер ћаас намацала слабке м≥сце у пан≥вноњ теор≥њ: IQ -тести, на результатах €коњ вона будуЇтьс€. “реба сказати, що тести давно вже викликають критику через Ђперевантажен≥сть культуроюї. “обто результат тупуватого, але старанного зубрили, €кий просто завчив багато факт≥в, буде краще, н≥ж у км≥тливого дикуна.

”св≥домивши це, вчен≥ вир≥шили очистити тести в≥д гн≥ту культури ≥ з'€сувати, €к передаЇтьс€ ≥нтелект в чистому вигл€д≥. “ут у х≥д п≥шла теор≥€ про Ђр≥дкомуї ≥нтелекту Ч на противагу Ђкристал≥зованомуї, €кий спираЇтьс€ на ерудиц≥ю.

ўоб довести ≥снуванн€ Ђр≥дкогої ≥нтелекту команда ван дер ћаасу перелопатила стар≥ дан≥ 23 досл≥джень на близнюках, в €ких всього вз€ло участь 7852 п≥ддосл≥дних. ¬иб≥р близнюк≥в не випадковий, адже у них вс≥ гени до Їдиного зб≥гаютьс€. ”с≥ в≥дм≥нност≥ в ≥нтелект≥, €к≥ ви€вл€ють тести, що не спишеш н≥ на €ку спадков≥сть Ч вона у близнюк≥в однакова.

Ќайб≥льш ц≥нними ви€вилис€ досл≥дженн€ розд≥лених близнюк≥в, розпочате в 1979 роц≥. «авданн€ пол€гало в тому, щоб знайти не просто близнюк≥в, а таких, €к≥ з €кихось причин виросли в р≥зних с≥м'€х. ќсобливо парадоксальною ви€вилас€ ≥стор≥€ брат≥в ƒжима ≥ ƒжима. –озлученн≥ в дитинств≥, вони зустр≥лис€, коли њм було по 39 рок≥в. «овс≥м не знаючи один про одного, вони обидва одружилис€ на д≥вчатах з одним ≥м'€м Ч Ћ≥нда, старших син≥в назвали ƒжеймсами ≥ нав≥ть давали однаков≥ клички собакам. ѕроте вчен≥ б≥льшою м≥рою були стурбован≥ ≥нтелектом, а тому њх вразило, коли вони д≥зналис€, що обидва брата в школ≥ отримували дв≥йки з англ≥йськоњ ≥ в≥дм≥нно з математики, а також захопилис€ стол€рством.

≤ хоч все це, здаЇтьс€, в≥ддаЇ м≥стико , але вчен≥ згадали про теор≥ю еволюц≥њ Ћамарка, €кий, на в≥дм≥ну в≥д ƒарв≥на, в≥рив, що успадковуютьс€ придбан≥ ознаки. Ќаприклад, €кщо батько подужав книгу, то у сина в голов≥ хоч що-небудь в≥дкладетьс€ з нењ.

ƒоказ того, що людина розумною народжуЇтьс€, знайшли ≥ британськ≥ вчен≥ з  орол≥вського коледжу. ¬они провели досл≥дженн€, в €кому вз€ло 1,5 тис€ч≥ здорових п≥дл≥тк≥в у в≥ц≥ 14 рок≥в. ѓм ус≥м зробили ћ–“ головного мозку ≥ попросили пройти тести на ≥нтелект. ” результат≥ було встановлено, що д≥ти, у €ких товщина кори л≥воњ п≥вкул≥ головного мозку була б≥льше, н≥ж у однол≥тк≥ , показали кращ≥ результати в тест≥ на IQ.

÷е дозволило вченим зробити висновок, що розум ≥ ≥нтелект не Ї набутими достоњнствами, а вродженими. як аргумент англ≥йськ≥ досл≥дники привели той факт, що ≥нтелект маЇ пр€мий зв'€зок з к≥льк≥стю с≥роњ речовини. ” ход≥ експеримент≥в було ви€влено, що у людей, у €ких була м≥н≥мальна к≥льк≥сть ц≥Їњ речовини, виникали труднощ≥ з проходженн€м тест≥в.