„ому складно €к≥сно мислити?
„ому складно €к≥сно мислити?
 „ому складно €к≥сно мислити?

„и знаЇте ви, що нам заважаЇ €сно мислити ≥ €к≥сно думати?

’тось може в≥дпов≥сти: зайн€т≥сть. “обто ми виконуЇмо €кусь роботу ≥ не можемо думати про ≥нше, другор€дне. “акож погано м≥ркуЇтьс€ при хвилюванн≥, ≥ не важливо, що Ї причиною — рад≥сть, гн≥в або ентуз≥азм. ƒ≥йсно, коли долають емоц≥њ, анал≥тика в≥дпочиваЇ. ≤ це проста ф≥з≥олог≥€ Ч одна п≥вкул€ працюЇ на повну потужн≥сть, а на ≥нш≥й не вистачаЇ енерг≥њ.

ѕогано думаЇтьс€ ≥ в≥д втоми. ƒумки важко з≥брати в одне ц≥ле, оч≥ закриваютьс€, €к≥ тут можуть бути роздуми.

јле вс≥ ц≥ причини дурниц€ в пор≥вн€нн≥ з одн≥Їю важливою Ч зайвий жир!

‘ах≥вц≥ з медичноњ школи Feinberg School of Medicine в „икаго прот€гом дек≥лькох рок≥в проводили досл≥дженн€ ≥ д≥йшли висновку, що жиров≥ в≥дкладенн€ на т≥л≥ негативно позначаютьс€ на розумових зд≥бност€х людей. ¬ажливу роль в≥д≥граЇ те, €ким чином жир розпод≥л€Їтьс€ по т≥лу, особливо у л≥тн≥х ж≥нок.

«а генетичними ознаками розр≥зн€ютьс€ два види ж≥ночих ф≥гур Ч «груша» ≥ Ђ€блукої. ” першому випадку жиров≥ в≥дкладенн€ сконцентрован≥ на стегнах, а в другому Ч навколо тал≥њ. ƒонедавна вченим було в≥домо лише те, що ф≥гура Ђ€блукої б≥льш схильна до ризику розвитку серцев -судинних захворювань.

¬чен≥ провели досл≥дженн€, в €кому вз€ли участь 8700 ж≥нок в≥ком 65–79 рок≥в. ¬с≥ вони проходили тести на мисленн€ ≥ пам'€ть. ќтриман≥ дан≥ досл≥дники з≥ставили з ≥ндексом маси т≥ла ≥ формою т≥ла. ¬ результат≥ б≥льш≥сть ж≥нок показали нормальн≥ результати - к≥льк≥сть бал≥в за тести в≥д 90 до 100. ќднак серед ж≥нок з грушопод≥бною ф≥гурою ≥з зайвою вагою кожна додаткова одиниц€ ≥ндексу маси т≥ла знижувала результат на 0,5 бала. ј ось у ф≥гур-Ђ€блукї вище результати за тестами були у б≥льш товстих ж≥нок.

‘ах≥вц≥ по€снюють це тим, що жирова тканина виробл€Ї спец≥альний гормон Ч лептин. ¬≥н граЇ роль у розпод≥л≥ жирових в≥дкладень по т≥лу. ≤ чим б≥льше орган≥зм виробл€Ї лептину, тим краще у ж≥нки пам'€ть. як говор€ть учен≥, жир, €кий в≥дкладаЇтьс€ навколо тал≥њ, €краз ≥ Ї основним виробником гормону.

“ак само вже давно встановлено, що цей гормон регулюЇ в орган≥зм≥ людини в≥дчутт€ голоду, ≥ саме в≥н подаЇ сигнал певних д≥льниць в мозку, що орган≥зм вже наситивс€. ј от €кщо лептину не вистачаЇ, то людина в≥дчуваЇ пост≥йне в≥дчутт€ голоду ≥ набираЇ вагу.

ўе один ц≥кавий момент, €кий вдалос€ розкрити вченим Ч рац≥он з п≥двищеним вм≥стом жиру знижуЇ чутлив≥сть головного мозку до гормону насиченн€, що призводить людей до втрати контролю над жировими в≥дкладенн€ми в орган≥зм≥.

Ќаступний фактор, €кий заважаЇ нормально думати Ч перевантажен≥сть ≥нформац≥Їю.  оли ми слухаЇмо, читаЇмо, дивимось, все це в≥дразу не в≥дкладаЇтьс€ в пам'€т≥. Ќаш розум спершу повинен усв≥домити, що це було. ќбробити, розп≥знати ≥ т≥льки пот≥м запам'€тати. јле думки плутаютьс€ в голов≥, коли ≥нформац≥њ занадто багато. Ќаш мозок гар€чково намагаЇтьс€ розкласти все по поличках ≥ при цьому намагаЇтьс€ всьому знайти своЇ м≥сце. ¬≥д такоњ напруги в≥н просто захлинаЇтьс€.

ѕогодьтес€, що сучасне житт€ перенасичена ≥нформац≥Їю р≥зного роду. Ќовини, соц≥альн≥ мереж≥, пер≥одика, р≥зна л≥тература... ƒ≥знаватис€ багато, звичайно, добре. ќднак треба залишити ще й м≥сце дл€ того, щоб це усв≥домити ≥ запам'€тати.

„асто ми бездумно засм≥чуЇмо наш мозок зайвими даними, €кими н≥коли в житт≥ не скористаЇмос€. ÷е не означаЇ, що треба в≥д усього ≥ в≥дразу в≥дмовитис€, але варто подумати про пом≥рне споживанн€. ўоб вистачило дл€ роботи ≥ в≥дпочинку. якщо хочете залишити здоровим розум, скаж≥ть Ђн≥ї соц≥альним мережам, форумами, гл€нцевим журналам, ≥ Ђтакї Ч проф≥льн≥й та художн≥й л≥тератур≥, ф≥льмам, але в пом≥рн≥й к≥лькост≥.

якщо ви ур≥жете пот≥к ≥нформац≥њ, в≥дмовитес€ в≥д см≥тт€, то вже через день не вп≥знаЇте себе: голова очиститьс€, душа заспокоњтьс€, а думки будуть т≥льки про важлив≥ реч≥, т≥, €к≥ д≥йсно вас стосуютьс€.

ѕ≥дсумок: виключ≥ть жирн≥ продукти з рац≥ону ≥ виб≥рково п≥дходьте до ≥нформац≥йних ресурс≥в. ≤ тод≥ мисленн€ буде приносити задоволенн€!