” чому причина дит€чоњ агрес≥њ?
” чому причина дит€чоњ агрес≥њ?
 ” чому причина дит€чоњ агрес≥њ?

якщо дитина почала про€вл€ти агрес≥ю, причому, не т≥льки по в≥дношенню до однол≥тк≥в, але ≥ до дорослих, необх≥дно застосовувати заходи проф≥лактики та корекц≥њ повед≥нки дитини. ќднак дл€ початку варто вивчити, в чому причина такого ставленн€ до оточуючих.

ѕсихологи вид≥л€ють к≥лька ключових причин дит€чоњ агрес≥њ:

  • прагненн€ отримати бажане,
  • самоствердженн€ або приверненн€ уваги однол≥тк≥в,
  • прагненн€ до дом≥нуванн€,
  • помста,
  • захисна реакц≥€,
  • п≥дкресленн€ власноњ переваги через утиск особистост≥ ≥нших.

ќднак фах≥вц≥ одноголосно сход€тьс€ на думц≥, що в кожному другому випадку дит€ча агрес≥€ — помилки батьк≥в. —юди в≥дноситьс€ недол≥к уваги або, навпаки, њњ надм≥рна присутн≥сть, небажанн€ сп≥лкуватис€ ≥ вникати в проблеми д≥тей, брак часу на дитину. ƒо б≥льш жорстких фактор≥в, що формують агресивну повед≥нку дитини, в≥дноситьс€ авторитарне вихованн€ ≥ неспри€тлива атмосфера в с≥м'њ, де батьки пост≥йно свар€тьс€ ≥ зривають зл≥сть на найближчому оточенн≥.

ѕроте нещодавно досл≥дники з ”н≥верситету ћонреал€ з'€сували, що в агрес≥њ дитини винувато зовс≥м не вихованн€, а генетика.

¬чен≥ провели спостереженн€ над одно€йцевими монозиготними ≥ неодно€йцевим≥ дизиготних близнюками. ” результат≥ вони з'€сували, що ф≥зична агресивн≥сть дитини значною м≥рою по€снюЇтьс€ генами. ƒо досл≥дженн€ залучили матер≥в близн€т, €ких попросили визначити ступ≥нь даноњ агресивност≥ за к≥льк≥стю удар≥в, укус≥в, б≥йок, €к≥ спостер≥галис€ у д≥тей у в≥ц≥ 20, 32 ≥ 50 м≥с€ц≥в.

≤ от ви€вилос€, що р≥зн≥ п≥дходи у вихованн≥ в≥д≥грають не таку вже велику роль, €к про це говорили останн≥м часом. Ќавпаки, повед≥нка д≥тей найчаст≥ше визначалос€ генетичними факторами, що впливали на агресивн≥сть, ≥ на пер≥од стаб≥льност≥. ” той же час учен≥ п≥дкреслюють, що дана генетична зв'€зок не означаЇ, що траЇктор≥€ ф≥зичноњ агрес≥њ у д≥тей закладаЇтьс€ вже в утроб≥ матер≥ зм≥нити њњ немаЇ можливост≥.

ƒосл≥дники говор€ть, що генетичн≥ чинники завжди можуть вступити у взаЇмод≥ю ≥з зовн≥шн≥ми факторами в причинно-насл≥дкового ланцюжку агрес≥њ у д≥тей. “обто, €кщо дитина поводитьс€ агресивно в юному в≥ц≥, це ще не означаЇ, що вона буде вести себе краще пот≥м. ÷е може послужити сигналом дл€ батьк≥в. ƒовгостроков≥ досл≥дженн€ природи дит€чоњ агрес≥њ показали, що в б≥льшост≥ випадк≥в д≥ти, п≥дл≥тки та доросл≥ з часом вчатьс€ шукати альтернативу ф≥зичному насильству. Ќу а жорстока реакц≥€ на дит€чу агрес≥ю з боку дорослих може викликати у в≥дпов≥дь удару. ÷е ще раз говорить про те, що боротис€ з наст≥льки негативним €вищем сл≥д продумано ≥ обережно.