≤ це все про зуби
≤ це все про зуби

«ам≥сть бормашинки

Ўотландськ≥ вчен≥ розробили прилад Car≥eScan PRO, здатний ви€вити найменш≥ ушкодженн€ на поверхн≥ зуба.

“ворц≥ стверджують, що прилад може проводити д≥агностику з точн≥стю 92,5%. якщо це д≥йсно так, то на сьогодн≥ Car≥eScan PRO — найточн≥ший стоматолог≥чний д≥агностичний пристр≥й.

ќбладнанн€ ф≥ксуЇ початок процесу руйнуванн€ зуба, невидимого людському оку. —воЇр≥дна «св≥тлова п≥рам≥да», розташована на основ≥ гол≥вки приладу, дозвол€Ї дантистов≥ ретельно вивчити поверхню зуба та ви€вити патолог≥чн≥ процеси на початков≥й стад≥њ. Ќа спец≥альному цифровому дисплењ можна побачити ступ≥нь ушкодженн€ зуба. ƒантист, у свою чергу, може призначити процедури, що не потребують наступного варт≥сного л≥куванн€ й застосуванн€ бормашинки. ƒостатньо застосувати фторлак (препарат дл€ проф≥лактики кар≥Їсу зуб≥в).

Ќа в≥дм≥ну в≥д рентген≥вських промен≥в, €к≥ сьогодн≥ активно використовуютьс€ дантистами, нова розробка безпечна дл€ здоров'€ пац≥Їнт≥в, €ких ран≥ше п≥ддавали впливу незначного опром≥ненн€. ўоправда, варт≥сть пристрою не маленька — 2000 фунт≥в.

«÷ей прилад Ї найц≥кав≥шою новинкою: в≥н л≥кв≥дуЇ той недол≥к у д≥агностиц≥, що ≥снував дотепер через суб'Їктивн≥сть в≥зуальноњ оц≥нки ступен€ ураженн€ зуба кар≥Їсом. –ентген теж не позбавлений недол≥к≥в - не завжди зн≥мок досить ≥нформативний. ј Car≥eScan PRO забезпечуЇ дуже точн≥ результати», — п≥дкреслив професор медицини ƒемьЇн ”олмсл≥.

Ѕританськ≥ стоматологи вважають, що не будуть у ф≥нансовому наклад≥, обстежуючи пац≥Їнт≥в за допомогою Car≥eScan PRO.  ≥льк≥сть поставлених пломб зменшитьс€, у той же час зб≥льшитьс€ пот≥к бажаючих провести ранню д≥агностику й одержати консультац≥њ.


¬тратив зуб — ≥нфаркт

“≥ ж, хто не стежить за своњми зубами, ризикують померти в≥д ≥нфаркту м≥окарда.

ƒванадц€тир≥чн≥ досл≥дженн€ в  арол≥нському ≥нститут≥ (Ўвец≥€) дозволили ви€вити взаЇмозв'€зок м≥ж станом зуб≥в людини ≥ його серцево-судинною системою. ¬трата зуб≥в, на думку шведських науковц≥в, значно зб≥льшуЇ ризик розвитку ≥шем≥чноњ хвороби серц€. „им менше власних зуб≥в у людини — тим б≥льше ризик захворювань серц€. јндерс ’олмлунд, кер≥вник досл≥дницькоњ групи, в≥дзначив, що к≥льк≥сть власних зуб≥в, що залишилис€ — це своЇр≥дний ≥ндикатор запальних захворювань ротовоњ порожнини, перенесених людиною, ≥ €к≥ Ї значним чинником ризику розвитку хвороб серц€.

—постереженн€ проводилис€ за 7674 добровольц€ми. ѕереважно вони страждали на пер≥одонт≥т. ÷е найнебезпечн≥ше ускладненн€ процесу кар≥Їсу, при €кому запаленн€ поширюЇтьс€ не т≥льки на тканини зуба, але й на к≥сткову тканину навколо верх≥вок корен≥в зуб≥в. –озпадаЇтьс€ нерв ≥ вражаЇтьс€ зв'€зка, що втримуЇ зуб у щелеп≥. ¬≥н стаЇ рухливим, болить при найменшому дотику, п≥двищуЇтьс€ температура т≥ла. Ќа жаль, 629 пац≥Їнт≥в померло. « них 200 ос≥б — в≥д хвороб серц€.

Ќауковц≥ ви€вили законом≥рн≥сть: €кщо в людини залишилос€ 10 зуб≥в, то ризик померти в≥д ≥шем≥чноњ хвороби серц€ в к≥лька раз≥в вище, н≥ж у того, хто збер≥г 25 ≥ б≥льше власних зуб≥в.


√≥г≥Їна рота — необх≥дн≥сть

Ќе допускати розвитку хвороб порожнини рота й вчасно звертатис€ до стоматолог≥в закликали американськ≥ медики вс≥х ваг≥тних.

—игналом послужила публ≥кац≥€ в авторитетному журнал≥ јкушерство й г≥неколог≥€ («Obstetr≥cs And Gynaecology»). јвтори матер≥алу, що проводили досл≥дженн€, вперше ви€вили пр€мий зв'€зок м≥ж бактер≥€ми, що з'€вл€ютьс€ у рот≥ в результат≥ недотриманн€ правил г≥г≥Їни, ≥ смертю ненародженого мал€ти. „ерез хворобу €сен, 35-л≥тн€ американка п≥сл€ 39 тижн≥в ваг≥тност≥ народила мертву дитину. ” ж≥нки був звичайний г≥нг≥в≥т (запаленн€ тканин €сен). ћ≥кроб≥ологи ≥з ќгайо, що проводили розтин ≥ наступн≥ лабораторн≥ анал≥зи, в≥дстежили шл€х оральних бактер≥й у рот≥ матер≥ до кровоносноњ системи дитини, њњ леген≥в та шлунку.

«якщо ви ваг≥тн≥, то дуже важливо найретельн≥шим чином дотримуватись г≥г≥Їни ротовоњ порожнини», — напол€гаЇ глава Ѕританського фонду стоматолог≥њ доктор Ќайджел  артер. ”р€д ц≥Їњ крањни забезпечуЇ вс≥х ваг≥тних ж≥нок безкоштовним л≥куванн€м, аж до першого дн€ народженн€ дитини.

∆≥нка, що згадувалас€ вище, звернулас€ до стоматолога, пройшла необх≥дний курс л≥куванн€ та згодом народила здорову дитину.


«уб — це дуже дивний предмет

ƒосл≥дженн€ впливу на зубну емаль ф≥зичних навантажень показало, що зуби людини мають хвильову структуру, а не с≥ткову, €к вважалос€ ран≥ше. ƒо того ж, складна хвильова структура зуб≥в може послужити зразком дл€ проектуванн€ промислових матер≥ал≥в високоњ м≥цност≥.

ѕри навантаженн≥, у зубн≥й емал≥ виникають м≥кротр≥щини. ” той же час вони не руйнують зуби, а, навпаки, компенсують б≥льшу частину механ≥чного тиску. —аме тому зуби не розколюютьс€. ћ≥кротр≥щини заповнюЇ спец≥альна речовина, €ку виробл€Ї зубна емаль, тим самим спри€ючи њхньому загоЇнню. ѕроцес цей прискоренню не п≥ддаЇтьс€ та прот≥каЇ досить тривалий час. Ќа думку стоматолог≥в, зубна паста нормал≥зуЇ процес самозагоюванн€. “ому зуби варто чистити регул€рно.

–езультати досл≥джень планують використати дл€ розробки особливо м≥цних зубних коронок. «'€вл€Їтьс€ також можлив≥сть створенн€ ≥мплантат≥в з матер≥ал≥в, що ≥м≥тують властивост≥ справжн≥х зуб≥в.