8 м≥ф≥в про депрес≥ю
8 м≥ф≥в про депрес≥ю

ѕро депрес≥ю ще не так багато в≥домо нашим громад€нам, хоч вона ≥ стала вельми поширеним €вищем у сусп≥льств≥. Ѕрак ≥нформац≥њ про цю психолог≥чну патолог≥њ породжуЇ безл≥ч м≥ф≥в серед людей. –озгл€немо основн≥ з них.

1. ƒепрес≥€ не потребуЇ л≥куванн€

” народ≥ депрес≥ю ≥ за хвороба не вважають, ≥ говор€ть, що це справа житейська ≥ саме все пройде. ¬важаЇтьс€, що людина сама занурюЇтьс€ в св≥й поганий настр≥й, нав≥ть вередуЇ, а тому ≥ л≥к≥в, ≥ л≥кар≥в њй н≥€ких не треба.

ѕроте все не так оптим≥стично, ≥ фах≥вц≥ стверджують, що депрес≥€ — справжн≥с≥ньке захворюванн€. Ѕувають випадки, коли запущена депрес≥€ нав≥ть зак≥нчувалас€ смертю. ѕсихологи основну масу суњцид≥в пов'€зують саме з депрес≥Їю.

«вичайно, людина може «переходити» депрес≥ю, €к грип. ќднак все може зак≥нчитис€ неспод≥ваними ускладненн€ми. “обто, €кщо не звернутис€ до фах≥вц€, то все можна опинитис€ на л≥карн€ному л≥жку. ќсь тут вилазить ≥ ≥нший м≥ф.

2. ЂƒепресуЇш, значить псих, ≥ м≥сце тоб≥ в психушц≥ї

Ѕагато хворих, пом≥тивши у себе ознаки депрес≥њ, просто соромл€тьс€ звернутис€ до л≥кар€, щоб не уславитис€ психами. јле депрес≥€ - така ж хвороба, €к ≥ ≥нш≥, тому ганебною бути не може. Ћюдина не винна, що занедужала нею, тому соромитис€ Ч останн€ справа.

Ќав≥ть з хрон≥чною депрес≥Їю хворих госп≥тал≥зують не в псих≥атричн≥ л≥карн≥, а в кризов≥ центри.

3. ƒепрес≥€ невил≥ковна

÷е необов'€зково. ѕри адекватному л≥куванн≥ про хворобу можна забути.

4. јнтидепресанти Ч це шк≥дливо

„астково це не м≥ф. Ќав≥ть у сучасних препарат≥в можуть спостер≥гатис€ поб≥чн≥ ефекти, хоча л≥кар≥ намагаютьс€ п≥д≥брати л≥куванн€ так, щоб виключити њх дл€ своњх пац≥Їнт≥в.

Ќайб≥льш частими поб≥чними €вищами в≥д антидепресант≥в бувають головн≥ бол≥, запамороченн€, п≥тлив≥сть, серцебитт€, п≥двищена чутлив≥сть до св≥тла, втрата сексуального бажанн€, сонлив≥сть, порушенн€ апетиту.

5. јнтидепресанти викликають залежн≥сть

якщо мова йде про залежн≥сть, то н≥ в €кому раз≥ не про ф≥з≥олог≥чну, а про психолог≥чну. « ≥ншого боку психолог≥чна залежн≥сть може бути викликана чим завгодно.

6. јнтидепресанти можна вибрати самост≥йно

јнтидепресанти повинн≥ продаватис€ виключно за рецептами, але наш≥ громад€ни примудр€ютьс€ купити њх в≥льно. ј от насл≥дки такоњ самост≥йност≥ можуть ви€витис€ вельми плачевними. Ўанс, що л≥ки допоможуть, м≥зерний, а от що нашкод€ть Ч ц≥лком реальний. —права в тому, що антидепресанти Ч сильно д≥юч≥ речовини, €к≥ л≥кар п≥дбираЇ ≥ндив≥дуально, особливо дозуванн€.

7. ¬≥д антидепресант≥в можна в≥дмовитис€ в будь-€кий момент

„асто буваЇ так, що при найменшому зменшенн≥ симптом≥в депрес≥њ, хворий кидаЇ курс л≥куванн€. јле л≥кар≥ категорично не рекомендують так чинити! Ћ≥кар, кр≥м того, що призначаЇ антидепресанти, ще й стежить, €к проходить л≥куванн€. ј €кщо кинути курс л≥куванн€ на самому п≥ку, то хвороба може не просто в≥дновитис€, але вдарити ще з б≥льшою силою.

8.  ращий зас≥б в≥д депрес≥њ Ч ЂЌовопасситї

—ьогодн≥ багато людей, бо€чись зашкодити своЇму здоров'ю, побоюютьс€ приймати препарати на основ≥ х≥м≥њ, в≥ддаючи перевагу вс€к≥ травички. ј ось ЂЌовопасситї вважаЇтьс€ народом прекрасним природним антидепресантом. “обто люди плутають антидепресанти, заспок≥йлив≥ ≥ транкв≥л≥затори.

јле улюблений ус≥ма ЂЌовопасситї м≥стить ц≥лком нетрав'€ний зас≥б, розбавлене дес€тком р≥зних трав, ≥ скор≥ше Ї транкв≥л≥затором, н≥ж антидепресантом. ¬≥н може на час заспокоњти, але в≥д депрес≥њ не позбавить.