ористь ≥ шкода шуму
 ористь ≥ шкода шуму

Ќаше житт€ наповнене найр≥зноман≥тн≥шими звуками, а абсолютна тиша Ї чимось незвичним. ћи нав≥ть не сприймаЇмо своЇ житт€ без звук≥в. ѕроте, пост≥йний шум стомлюЇ.

ѕро шкоду шуму в≥домо давно, але досл≥джень у ц≥й област≥ проводилос€ не так багато. ѕроте де€к≥ досл≥дженн€ показали, що сильний шум становить велику небезпеку, особливо в поЇднанн≥ з пилом ≥ в≥брац≥Їю ” той же час ≥ тиша дл€ людини — не найкорисн≥ший стан.

¬чен≥ давно пом≥тили, що шум природи заспок≥йливо д≥Ї на людину. —ьогодн≥ Ї нав≥ть санатор≥њ, в €ких л≥куванн€ зд≥йснюЇтьс€ за допомогою сп≥ву птах≥в, шуму прибою або дощу. ѕом≥чено, що така терап≥€ усп≥шно справл€Їтьс€ з головним болем, безсонн€м, тон≥зуЇ орган≥зм. японськ≥ винах≥дники нав≥ть подушку придумали, €ка ≥м≥туЇ звуки дощу.

“аким чином, шум маЇ подв≥йну д≥ю: в≥н необх≥дний ≥ одночасно шк≥дливий, все залежить в≥д джерела шуму.

¬чен≥ встановили що коли людина займаЇтьс€ розумовою роботою, то вона сильн≥ше реагуЇ на шум. ѕри цьому молодь маЇ меншу чутлив≥сть до шуму. ј от на маленьких д≥тей шум маЇ особливо шк≥дливий вплив, це може зробити њх вередливими, драт≥вливими, полохливими, у них порушуЇтьс€ сон ≥ пог≥ршуЇтьс€ апетит. ќц≥нюючи шум у школах, було встановлено, що нав≥ть шум у 65 дЅ ≥стотно знижуЇ увагу д≥тей ≥ призводить до великоњ к≥лькост≥ помилок.

—лух людини влаштований так, що дуже вразливий до впливу шуму. ћаксимальний р≥вень чутливост≥ нашого вуха становить 130 дЅ. Ќайб≥льше людське вухо чутливо до високих тон≥в, а з в≥ком сприйн€тлив≥сть знижуЇтьс€. √≥рше, коли слух знижуЇтьс€ не через в≥ков≥ зм≥ни, а внасл≥док впливу негативних фактор≥в. Ќа «емл≥ м≥льйони людей з≥ слабким слухом, а винен в цьому шум.

—постереженн€ за роб≥тниками на гучних виробництвах показали, що тривалий ≥ сильний вплив шуму стаЇ причиною частих головних бол≥в, п≥двищеноњ драт≥вливост≥, зниженн€ працездатност≥, запамороченн€ ≥ поступовоњ втрати слуху. ” молодих людей любов до гучноњ музики, особливо «важкого металу», викликаЇ часткову або повну втрату слуху з часом. ƒо реч≥, у них розвиваЇтьс€ нав≥ть щось под≥бне наркотичноњ залежност≥ в≥д гучноњ музики, виробл€Їтьс€ потреба пост≥йно знаходитис€ в оточенн≥ гучноњ музики, нормальна гучн≥сть њм вже здаЇтьс€ недостатньою.

≤ хоча наш орган слуху здатна звикнути до будь-€кого шуму, адаптуватис€, це не означаЇ, що такий процес захистить нас в≥д порушенн€ слуху у майбутньому. «вичайно, людина може звикнути до пост≥йного шуму поњзд≥в, реву л≥так≥в, гучноњ музики, але, врешт≥ решт, це призведе до зниженн€ слуху, а також постраждаЇ ≥ нервова система. “ривалий шумовий вплив викликаЇ розлади нервовоњ системи, так €к звуков≥ хвил≥ д≥ють не т≥льки на органи слуху, а й на весь орган≥зм в ц≥лому.