ЂЅродили по дороге ƒремота и «евотаЕї
ЂЅродили по дороге ƒремота и «евотаЕї
ЂЅродили по дороге ƒремота и «евотаЕї

ћабуть ви пом≥чали, що €к т≥льки хтось поруч поз≥хне, у вас також з’€вл€Їтьс€ бажанн€ поз≥хати. ƒоведено, що поз≥ханн€ легко в≥дбуваЇтьс€ €к насл≥дувальний рефлекс, це ж стосуЇтьс€ ≥ посм≥шки.

Ќасправд≥ до цих п≥р не встановлен≥ причини, що викликають поз≥ханн€. Ѕагато хто вважаЇ,що поз≥ханн€ Ї насл≥дком нудьги ≥ сонливост≥, саме з ц≥Їњ причини стало ознакою невихованост≥. ¬ д≥йсност≥, все набагато складн≥ше. ѕоз≥ханн€ – це складний процес по регулюванню температури головного мозку. јмериканський психолог ≈ндрю √еллап пор≥внюЇ мозок людини з компТютером, €кий при «перевантаженн≥» починаЇ г≥рше працювати, сигналом чого ≥ стаЇ поз≥ханн€. ѕов≥льно вдихаючи пов≥тр€, ми забезпечуЇмо киснем та б≥льш прохолодним пов≥тр€м св≥й мозок, а це позитивно в≥дображуЇтьс€ на функц≥онуванн≥ мозку.

ѕ≥д час поз≥ханн€ найб≥льшу напругу в≥дчувають мТ€зи щелеп, €к≥ зд≥йснюють пр€му д≥ю на з≥р.  ористь в≥д поз≥ханн€ отримують хвор≥ на бруксизм та т≥, хто скрипить зубами п≥д час сну. «агалом, поз≥хати корисно, особливо часто, при цьому пот€гуватис€, робити глибоке з≥тханн€ та сильний видох, це послаблюЇ напругу щелепних мТ€з≥в.

ƒосл≥дженн€ американських вчених показало, що люди, схильн≥ до самоанал≥зу та емоц≥йного збудженн€ част≥ше поз≥хають. ј от люди з жорстким характером майже не поз≥хають.