’ороший з≥р Ц норма чи р≥дк≥сть?
’ороший з≥р Ц норма чи р≥дк≥сть?
’ороший з≥р Ц норма чи р≥дк≥сть?

„и багато людей сьогодн≥ може похвалитис€ гарним зором? —уд€чи з черг у каб≥нет офтальмолога, з проблемою поганого зору стикаЇтьс€ все б≥льше людей.  ороткозор≥сть, глаукома, катаракта, в≥кова дегенерац≥€ с≥тк≥вки — ц≥ захворюванн€ з кожним роком вражають все б≥льш молоду категор≥ю населенн€. ѕри цьому з≥р Ч один з основних орган≥в в≥дчутт≥в, так €к 80% ≥нформац≥њ людина сприймаЇ саме в≥зуально. Ќер≥дко проблеми ≥з зором стають серйозною перешкодою в навчанн≥ або робот≥.†

ѕричиною вс≥х негаразд≥в з нашими очима, звичайно, стало активне користуванн€ телебаченн€м, комп’ютерами та ≥ншими нов≥тн≥ми технолог≥€ми, що потребують участ≥ зору. ¬ епоху технолог≥чного прогресу навантаженн€ на з≥р людини зросло у 40 раз≥в! „и не говорить це про те, що зоровим органам вкрай необх≥дний в≥дпочинок?

√рупу ризику по офтальмолог≥чним захворюванн€м складають програм≥сти, вчител≥, бухгалтери, х≥рурги, так €к њм пост≥йно доводитьс€ дивитис€ на предмети зблизька, ще й у прим≥щенн≥. якщо довго дивитис€ на предмети з близькоњ в≥дстан≥, поперечн≥ мТ€зи очей безперервно скорочуютьс€. ўоб не стати короткозорим, необх≥дно час в≥д часу в≥дривати оч≥ в≥д роботи та дивитис€ удаль. ј ще краще спланувати св≥й граф≥к таким чином, щоб давати можлив≥сть всьому орган≥зму розслабитис€. Ќе забувайте Ч втома маЇ здатн≥сть накопичуватис€, и тод≥ це загрожуЇ крупними неприЇмност€ми. †