ожна хвороба маЇ св≥й час доби
 ожна хвороба маЇ св≥й час доби
 ожна хвороба маЇ св≥й час доби

—учасна медицина вже встановила однозначний зв'€зок ф≥з≥олог≥њ людини з б≥олог≥чними ритмами. „асов≥ цикли впливають практично на вс≥ аспекти нашоњ життЇд≥€льност≥. “ак, в≥д часу доби залежить не т≥льки наша активн≥сть, потреба в њж≥ ≥ сн≥, але також ≥ самопочутт€.

ƒе€кий час тому вчен≥ встановили зв'€зок м≥ж загостренн€ми р≥зних хрон≥чних захворювань ≥ часу доби.

ќрган≥зм кожноњ живоњ ≥стоти живе за регламентом 24-годинного часу доби. «а цей час в орган≥зм≥ в≥дбуваютьс€ р≥зн≥ процеси, гормональн≥ зм≥ни, €к≥ безпосередньо пов'€зан≥ з б≥олог≥чними годинами. јвтори досл≥дженн€ вважають, що саме коливанн€ гормонального фону ≥ призвод€ть до розвитку ознак того чи ≥ншого захворюванн€ в певн≥ години. ÷е даЇ можлив≥сть кожн≥й людин≥, €ка страждаЇ т≥Їю чи ≥ншою патолог≥Їю, обчислити дл€ себе хоча б приблизно критичний час.

Ќаприклад, досл≥дники встановили, що в≥дразу п≥сл€ пробудженн€, або близько 6 годин ≥ до 9 годин ранку починаЇ зб≥льшуватис€ ризик загостренн€ серцево-судинних захворювань. Ўанси д≥стати серцевий напад в цей пром≥жок доби на 40% вище звичайного. ѕо€снюЇтьс€ це тим, що початок активного руху т≥ла вимагаЇ додатковоњ порц≥њ кисню, через що п≥двищуЇтьс€ артер≥альний тиск. јле високий тиск не т≥льки покращуЇ засвоЇнн€ кисню тканинами орган≥зму, але ≥ створюЇ високе навантаженн€ на серцевий м'€з, а це п≥двищуЇ ймов≥рн≥сть серцевого нападу. « ц≥Їњ ж причини саме в цей час доби част≥ше трапл€ютьс€ кровотеч≥ з носа.

“≥, хто мучитьс€ бол€ми суглоб≥в, найчаст≥ше випробовують њх з 7 години ранку. ” цей час майже в три рази п≥двищений вм≥ст сечовоњ кислоти, що призводить до в≥дкладенн€ солей на суглобових поверхн€х. ј ось симптоми такого захворюванн€ к≥стково-м'€зовоњ системи €к остеоартрит найчаст≥ше про€вл€ютьс€ близько 17.00 вечора.

« 9 ранку ≥ до самого вечора долають напади м≥грен≥ схильн≥ до них люди. ј от час з 20.00 ≥ до 4 ранку — час «в≥дпочинку» в≥д м≥грен≥. Ћ≥кар≥ вважають, що це по€снюЇтьс€ ранковим п≥двищенн€м тиску ≥ зм≥нами судинного тонусу.

ўе одна Ђранковаї хвороба Ч алерг≥€ ≥ нав≥ть астма. ¬ранц≥ п≥д час активного руху в пов≥тр≥ утворюЇтьс€ б≥льше пилу, €ка ≥ викликаЇ напади. ј от щоб знизити ризик розвитку напад≥в астми, фах≥вц≥ рекомендують приймати л≥ки хворим о 14.00.

« 15.00 ≥ до 19.00 найб≥льш активна центральна нервова система, що п≥двищуЇ ймов≥рн≥сть того, що в цей час може статис€ пан≥чна атака або стрес.

ƒо застуди ми найчаст≥ше схильн≥ в 16.00 годин. ¬с€ справа в тому, що п≥сл€ полудн€ починаЇ знижуватис€ виробленн€ фактор≥в ≥мун≥тету, а до цього часу вона дос€гаЇ м≥н≥муму.

¬еч≥р близько 22.00 Ч час шк≥рних захворювань, таких €к псор≥аз ≥ екзема. ‘ах≥вц≥ пов'€зують це ≥з зм≥нами температури т≥ла, а саме з п≥двищенн€м њњ ближче до вечора. Ѕ≥льш висока температура стимулюЇ нервов≥ зак≥нченн€ що викликаЇ сверб≥ж в уражених д≥л€нках шк≥ри.

«агостренн€ шлунково-кишкового тракту найчаст≥ше про€вл€ютьс€ у н≥чний час. ѓх проф≥лактику найкраще проводити ввечер≥. “ак, препарати в≥д печ≥њ найефективн≥ш≥ в 19.00.

¬се вище сказане ще раз показуЇ, що кожне захворюванн€ маЇ Ђсв≥й часї, ≥ щоб впоратис€ з ним, необх≥дно враховувати особливост≥ б≥оритм≥в орган≥зму.